Кровоносна система хребетних. У &37 ви вже дізналися, що транспортна система хребетних тварин називається кровоносною, бо по ній транспортується кров. Вона містить дихальний пігмент гемоглобін, який міститься в спеціальних клітинах – еритроцитах (червоні дископодібні формені елементи, див. рис. 37.1, с. 147). Саме вони надають крові червоного забарвлення.
У чому полягає відмінність між артеріальною та венозною кров’ю? Типу судин, якими рухається кров, це аж ніяк не стосується. Артеріальна кров збагачена киснем, а венозна – вуглекислотою (рис. 35.1, с. 139). Венозна кров також може рухатися й артеріями. Зокрема, легеневими артеріями, що несуть кров від серця до легень, тече венозна кров.
Кровоносна система хребетних замкнена. Кров по судинах рухає серце. Воно, на відміну від серця у безхребетних, розташоване ближче до черевного боку. Серця хребетних складаються з передсердь (одного або двох) і шлуночків (одного або двох). У передсердях збирається кров, у них впадають вени. Шлуночки надають основного прискорення крові. Саме тому м’язовий шар у них розвинений краще.
Рис. 38.1. У безхребетних (а) і хребетних (б) кров рухається в різних напрямках
Рис. 38.2. Схема будови кровоносної системи риб:
1 – серце; 2 – передсердя; 3 – венозний синус; 4 – капіляри в тілі; 5 – спинна аорта; 6 – капіляри в зябрах; 7 – черевна аорта; 8 – артеріальний конус; 9 – шлуночок
Від серця вперед відходить головна артерія – аорта. Якщо розмістити хребетну й безхребетну тварин головою в один бік, то побачимо, що кров у них рухається в різних напрямках (рис. 38.1).
Типові риби мають одне коло кровообігу, а ті хребетні, що мають легені, – два. Велике коло кровообігу обслуговує все тіло, а мале коло – легені. Кількість камер у серці та кіл кровообігу залежить від життя й будови дихальної системи хребетної тварини.
2. Кровоносна система риб. Риби є первинноводними тваринами, газообмін у яких відбувається в зябрах. Кров із серця тече по черевній аорті вперед, у зябра (рис. 38.2). Тут відбувається газообмін – венозна кров перетворюється на артеріальну. Спинною аортою й артеріями кров тече до всіх органів. По венах кров збирається в черевні вени, що впадають у серце.
Отже, риби мають одне коло кровообігу та двокамерне серце. Поруч із серцем розташовані видозмінені ділянки судин – венозний синус і артеріальний конус.
На шляху великих вен у риб (і майже всіх хребетних) утворюються воротні системи печінки та нирок. Вени заходять у ці органи й розгалужуються в них аж до капілярів. У такий б тут відбувається очищення крові від шкідливих продуктів обміну речовин.
3. Кровоносна система амфібій. У наземних хордових, унаслідок переходу до легеневого дихання, з’являється друге (мале) коло кровообігу (рис. 38.3). Будова серця ускладнюється – у ньому відбувається поділ камер для розділення венозного й артеріального потоків крові.
Серце амфібії має три камери: два передсердя й один шлуночок. У праве передсердя впадають вени, по яких тече венозна кров від усього тіла, а в ліве – легеневі з артеріальною кров’ю. Скорочуючись, передсердя одночасно виштовхують кров у шлуночок. У шлуночку венозна й артеріальна кров частково перемішуються. Розподіл крові з різним умістом кисню по різних артеріях здійснює спеціальний клапан, розташований у початковому відділі аорти.
Объяснение:
Среди многих достижений генной инженерии, получивших применение в медицине, наиболее значительное – получение человеческого инсулина в промышленных масштабах.
Инсулин уже давно получают из органов животных и используют в медицинской практике. Однако многолетнее применение животного инсулина ведет к необратимому поражению многих органов пациента из-за иммунологических реакций. Но даже потребности в животном инсулине до недавнего времени удовлетворялись всего на 60-70%. Генные инженеры в качестве первой практической задачи решили планировать ген инсулина. Начиная с 1982года фирмы США, Японии, Великобритании и др. стран производят генно-инженерный инсулин. Из 1000 литров бактериальной культуры получают приблизительно 200 грамм инсулина, что равно количеству, получаемому из 1600 поджелудочной железы животных. Параллельно была решена проблема иммунологического поражения организмов диабетиков животным инсулином.
Более двадцати фирм Японии и несколько американских фирм разрабатывали другой важный медицинский препарат – интерферон, который эффективен при различных вирусных заболеваниях и злокачественных образованьях. Первым из этих соединений на рынок поступил альфа-интерферон, затем бета-интерферон.
Еще один эффективный противораковый препарат – интерлейкин – производится в Японии и США.
Около 200 новых диагностических препаратов уже введены в медицинскую практику, и более 100 генно-инженерных лекарственных веществ находятся на стадии изучения. Среди них лекарства, излечивающие артрозы, сердечно-сосудистые заболевания, некоторые опухолевые процессы, и, возможно даже СПИД.
