ответьте на вопрос номер 67 и 65

Строение корневого волоска корневые волоски – это сильно удлинённые выросты наружных клеток, покрывающих корень. количество корневых волосков велико (на 1 мм2( в квадрате) от 200 до 300 волосков). их длина достигает 10 мм. формируются волоски быстро (у молодых сеянцев яблони за 30-40 часов). корневые волоски недолговечны. они отмирают через 10-20 дней, а на молодой части корня отрастают новые. это обеспечивает освоение корнем новых почвенных горизонтов. корень непрерывно растёт, образуя всё новые и новые участки корневых волосков. волоски могут не только поглощать готовые растворы веществ, но и способствовать растворению некоторых веществ почвы, а затем всасывать их. участок корня, где корневые волоски отмерли, некоторое время способен всасывать воду, но затем покрывается пробкой и теряет эту способность. оболочка волоска тонкая, что облегчает поглощение питательных веществ. почти всю клетку волоска занимает вакуоль, окружённая тонким слоем цитоплазмы. ядро находится в верхней части клетки. вокруг клетки образуется слизистый чехол, который содействует склеиванию корневых волосков с частицами почвы, что улучшает их контакт и повышает гидрофильность системы. поглощению способствует выделение корневыми волосками кислот (угольной, яблочной, лимонной), которые растворяют минеральные соли.корневые волоски играют и механическую роль – они служат опорой верхушке корня, которая проходит между частичками почвы. строение корня. зоны корня. на поперечном разрезе главного корня заметны различные по строению участки - это зоны корня. корневой чехлик. корень растет в длину своей верхушкой, которая покрыта корневым чехликом, образованным несколькими слоями живых клеток, защищающих корни. чехлик - чувствительная зона корня, он, в частности, воспринимает силу земного притяжения и определяет направление роста корня. зона деления - группа нежных клеток образующей ткани, которые постоянно делятся и начало всем остальным клеткам корня. зона растяжения расположена над зоной разделения, здесь клетки растут, приобретают свою форму и вместе с корневым чехликом продвигают корень вглубь почвы. зона деления и растяжения вместе образуют зону роста корня. затем клетки начинают изменяться и приобретают вид и свойств, присущих тканям, к которым придут - зона дифференциации. за ней, выше, расположена зона корневых волосков, или всасывательного зона. корневые волоски - это выросты клеток кожицы, которые намного превышают размер самой клетки (до 1 см). корневые волоски впитывают раствор минеральных веществ, живут недолго (до 20 суток). постоянно образуются новые корневые волоски. с ростом корня всасывательного зона перемещается все глубже в почву. ведущая зона (зона боковых корней) - находится выше всасывательного зоны. в этой зоне корней не способен поглощать почвенный раствор, потому корневые волоски на ней отсутствуют, но она проводит различные вещества дальше в надземных органов. в ней происходит утолщение корня и ветвление (образование боковых корней).

1. Що таке біоритми?

Біологічні ритми - це одна з форм еволюційної адаптації до умов періодичних змін навколишнього середовища. Це тимчасове взаємодія внутрішніх систем організму людини один з одним і з навколишнім середовищем, яке сприяє їх злагодженій координації та життєдіяльності.

2. Яка наука вивчає біоритми?

Наука, що вивчає значення біоритмів для організмів називається хронобіологія (біоритмологія).

3. Які є види біоритмів?

Види біоритмів представлені у вкладенні.

4. Наведіть приклади зовнішніх біоритмів. Чим вони зумовлені?

Представлені у вкладенні.

5. Які біоритми називають внутрішніми? Наведіть приклади цих біоритмів.

 Представлені у вкладенні.

6. Ритми яких частот характерні для людини?

1. Ритми високої частоти, або мікроритми (від часток секунди до 30 хв.). Прикладом можуть служити частота скорочень серця (ЧСС), частота дихання.

2. Ритми середньої частоти (від 30 хв.до 28 год.). У цю групу входять ультрадіанні (до 20 год.) і циркадні (навколосуточні – 20-28 год.) ритм. Циркадіанний ритм-основний ритм фізіологічних функцій людини.

3. Мезоритми (тривалістю від 28 год. до 6-7 днів). Сюди відносяться циркасептальние ритми (близько 7 днів). З ними пов'язана працездатність людини.

4. Макроритми (від 20 днів до 1 року). До них відносяться цирканнуальние( цирканні), або окологодовие ритми.

5. Мегаритми (тривалістю в десяток або багато десятків років). Цьому виду коливань підпорядковані деякі інфекційні процеси, властиві людині (епідемії) і тваринам (епізоотії).

7. Чим відрізняються високочастотні ритми від ритмів середньої частоти?

Дивитися попереднє запитання.

8. Які добові ритми вам відомі?

Ще є інфрадіанние ритми: ритми тривалістю більше доби. Приклади: впадання в зимову сплячку (тварини), менструальні цикли у жінок (людина); місячні ритми; Ультрадіанние ритми.

9. Чим контролюються добові ритми?

Добові ритми контролюються мозком, на них впливають зовнішні (навколишн)і фактори, наприклад, світло.

10. Хто з вас «жайворонки», а хто «сови»?

"Жайворонок" - людина, яка схильна прокидатися рано вранці і відходити до сну, як правило, до півночі. Саме вранці, з раннього підйому до полудня, у жайворонків найкраще працює голова, найбільше бадьорості та енергії. Поряд з "жайворонками " існують" сови " - люди, які вважають за краще прокидатися ближче до середини дня (або пізніше) і засипати, як правило, після півночі.

11. Які ритми відносяться до низькочастотних?

До групи низькочастотних ритмів відносять коливання з періодичністю від 28 годин до десятиліть.

12. Яке відношення низькочастотні ритми мають до людини?

 В даний розділ входять менструальний цикл у жінок, а також річні ритми. Так, взимку в порівнянні з літом, знижується в крові вміст цукру, збільшується кількість АТФ і холестерину.