Объяснение:
1) муслин, батист, ситец, бязь
2) бельевой, плотный, натуральный, вишер
3) репс, букле, джерси, фланель, твид
4) атлас, газ, креп, органза
5) плюш, дралон, пан, сатен
6) искусственный шелк, полиуретан, алькантара, купра
7) механический, не подразумевающий использование клеевых составов, а также высоких температур;
физико-химический – с применением термического воздействия, специальных составов для пропитки и склейки волокон, фильерных машин;
комбинированный – сочетание первых двух.
8)ПЛЮСЫ:высокая гигроскопичность; хорошая воздухопроницаемость; прочность и стойкость к истиранию; гипоаллергенность.
Минусы:вискозные полотна сильно мнутся, выгорают при длительном воздействии прямых солнечных лучей; модал в редких случаях вызывает раздражение у людей с чувствительной кожей; лиоцелл при хранении в помещении с повышенной влажностью плесневеет; ацетатный шелк сильно электризуется, одежду необходимо обрабатывать антистатиком. Также материал обладает низкой гигроскопичностью. Искусственный мех по сравнению с натуральным хуже греет, быстрее изнашивается. Он электризуется,из-за чего накапливает пыль.
9)ПЛЮСЫ:не сильно мнутся, не теряют форму после стирки, не садятся.
Синтетика легко окрашивается,Обладает высокой прочностью и износостойкостью. Производство синтетических тканей обходится дёшево за счёт доступного сырья, поэтому одежда, произведённая из них, отличается невысокой ценой. Лёгкость стирке, простота в уходе.
Большая часть синтетики не боится внешних воздействий: механических и химических повреждений, выгорания на солнце. А также ей не страшны вредители: моль, плесень, бактерии и пр.
Синтетические ткани быстро сохнут.
МИНУСЫ:низкая водопроницаемость, плохая впитываемость влаги, надолго сохраняет неприятные запахи, возникновение аллергии, обладают повышенной электризуемостью, повышенная осыпаемость срезов, скользкая поверхность.
Микола́й (грец. Νικόλαος, Nikólaos, лат. Nicolaus; 15 березня 270 — 6 грудня 343/352[2]) — римський християнський священник грецького походження, єпископ Мирський, святий. Народився у Патарі, Лікія, Римська імперія[2]. У молодості здійснив паломництво до Єгипту та Святої Землі[2]. Невдовзі після повернення став єпископом у Мирі[2]. Зазнав гонінь за правління римського імператора Діоклетіана, був ув'язнений[2]. Звільнений у часи імператора Костянтина[2]. Ймовірно, брав участь у Першому Нікейському соборі (325; проте старі списки єпископів-учасників не згадують його імені)[2]. Помер у Мирі, Лікія[2]. Один із найшанованіших святих у католицьких, православних і деяких протестантських церквах. День вшанування — 6 грудня за григоріанським календарем, 19 грудня — за юліанським календарем. За переказами звершив багато чудес за життя і після смерті. Перші згадки про вшанування датуються VI століттям, коли імператор Юстиніан I збудував на честь святого церкву в Константинополі[2]. Культ святого Миколая був популярний у східнохристиянських церквах, особливо в Греції. Звідти він поширився до Італії, Німеччини, України. 991 року єпископ Регінальд склав «Житіє святого Миколая». 1087 року італійські купці перенесли тіло святого з Мири й перевезли до Барі в Італії (де його мощі зберігаються по сьогодні)[2]. Патрон Греції, України, Неаполя, Сицилії, Лотарингії, багатьох міст в Італії, Німеччині, Австрії та Бельгії[2]; на його честь названо українське місто Миколаїв. Покровитель дітей, мандрівників, пекарів, моряків, повій тощо[2]. За звичаєм, поширеним в багатьох європейських країнах, приносить малюкам подарунки на день святого Миколая[2]. У англомовних країнах, зокрема в США, ототожнюється з Сантою Клаусом, який обдаровує дітей на Різдво[
