от это Рычаг находится в равновесии под действием двух сил. Первая сила 4 Н имеет плечо 15 см. Определите, чему равна вторая сила, если ее плечо 10 см.
1) 4 Н
2) 0,16 Н
3) 6 Н
3) 2,7 Н

5. Птичка колибри массой 2 г при полете достигает скорости 180 км/ч. Определите энергию движения этой птички.
1) 0,25 Дж
2) 32,4 Дж
3) 2500 Дж
4) 2,5 Дж

6. Спортсмен поднял штангу массой 75 кг на высоту 2 м. Какой потенциальной энергией обладает штанга?
1) 37,5 Дж
2) 150 Дж
3) 300 Дж
4) 1500 Дж

Уровень В
7. Установите соответствие между физическими величинами и их единицами измерения в СИ.
К каждой позиции первого столбца подберите соответствующую позицию второго и запишите в таблицу выбранные цифры под соответствующими буквами.
ФИЗИЧЕСКИЕ ВЕЛИЧИНЫ ЕДИНИЦЫ ИЗМЕРЕНИЯ
А) Энергия 1) Килограмм
Б) Плечо силы 2) Метр
В) Мощность 3) Ватт
4) Ньютон
5) Джоуль
8. Установите соответствие между физическими величинами и формулами, по которым эти величины определяются.
К каждой позиции первого столбца подберите соответствующую позицию второго и запишите в таблицу выбранные цифры под соответствующими буквами.
ФИЗИЧЕСКИЕ ВЕЛИЧИНЫ ФОРМУЛЫ
А) Механическая работа 1) mgh
Б) Момент силы 2) F · s
В) Кинетическая энергия 3) m · g
4) mυ2 / 2
5) F · l

З власного досвіду ви знаєте, що у воді підняти камінь значно легше, ніж коли він лежить на березі, тому що у воді на до приходить виштовхувальна сила.

Закон, за яким можна розраховувати виштовхувальну силу, що діє на занурене в рідину тіло, відкрив давньогрецький вчений Архімед.

Тому виштовхувальну силу часто називають силою Архімеда (FA).

Сила Архімеда зумовлена тим, що тиск рідини збільшується з глибиною (на нижню поверхню зануреного в рідину тіла рідина тисне з більшою силою, ніж на верхню, унаслідок цього рівнодійна сил тиску рідини на всі ділянки поверхні тіла напрямлена вгору - ця рівнодійна і є силою Архімеда).

Унаслідок занурення у воду тіла, підвішеного до пружинних ваг, їх покази зменшаться завдяки виштовхувальній силі: коли кажуть, що занурене у воду тіло «втрачає у вазі», насправді, звичайно, ніякої «втрати у вазі» немає (вага тіла, що перебуває у спокої, завжди дорівнює силі тяжіння), але внаслідок занурення тіла у воду (часткового або повного) вага тіла перерозподіляється між підвісом — вагами і опорою — водою (тому показ ваг дорівнює різниці між вагою тіла та модулем виштовхувальної сили). Тільки із цим застереженням можна умовно назвати показ ваг «вагою тіла у воді». Це так зване гідростатичне зважування, його можна застосовувати, коли густина тіла більша за густину рідини, щоб тіло тонуло у рідині (визначити відношення густини тіла до густини рідини за формулою , це співвідношення дозволяє знайти N3густину тіла, якщо відома густина рідини, або знайти густину рідини, якщо відома густина тіла).

Спочатку з’ясуємо, чому на будь-яке тіло, занурене в рідину, діє сила Архімеда. Тиск у кожній точці рідини передається однаково в усіх напрямках і залежить від глибини. Розглянемо сили тиску, які діють у рідині на всі поверхні зануреного в неї тіла.

Нехай тіло має форму прямокутного паралелепіпеда На верхню грань тіла діє тиск p1 = рр ghl стовпчика рідини висотою h1. Сила тиску на цю поверхню з боку рідини становить F1 = p1S = рр gh1S де рр — густина рідини; S — площа поверхні тіла. Ця сила направлена вертикально вниз.

Тиск рідини на бічні грані змінюється з глибиною. Але на одному й тому самому рівні він однаковий. Тому сили тиску F, які діють на бічні поверхні, однакові й протилежно направлені, а їх рівнодійна дорівнює 0.

Нижня поверхня знаходиться на глибині h2. Її площа така сама, як і верхньої грані. На нижню поверхню тіла діє сила F2 = p2S = рр gh2S, яка направлена вертикально вгору. Оскільки нижня поверхня знаходиться глибше ніж верхня (h2 > h1), а їх площі однакові, то сила F2 більша за силу F1. Їх рівнодійна дорівнює різниці цих сил і направлена вгору. Рівнодійна сил тиску рідини на нижню та верхню грані тіла і є тією результуючою силою, що виштовхує (або намагається виштовхнути) тіло з рідини:

   FA = F2 – F1 = p2S - p1S =  рр gh2S - рр gh1S = ρрg(h2 — h1)S = ρрg Vт

Як видно з мал. h2 — h1 = h — висота прямокутного паралелепіпеда, а (h2 — h1) S = Vт — його об’єм. Остаточно можна записати, що

Объяснение:

№1

A=F*S

где F – сила тяжести (вес) ; S – путь

Переведем в систему СИ известные значения:

F=30000000 Н

S=4810 м

Подставим значения в формулу, получим:

А=30000000*4810=144300000000 Дж= 144300000 кДж

ответ: 144300000 кДж

№2

N=A/t

где А – работа, t – время.

N=(F*S)/t

где F – сила тяжести (вес), S – путь, t – время

N=(m*g*S)/t

где m– масса, g – ускорение свободного падения, S – путь, t – время

Пусть мальчик измерил скорость с секундомера и у него получилось х секунд, и измерил путь и у него получилось у метров, масса равняется z кг

g=10 Н/кг

N(1)=(z*10*y)/x= 10zy/x Вт

N=(m*g*h)/t

Пусть мальчик измерил скорость с секундомера и у него получилось х секунд, и измерил высоту на которую поднял груз и у него получилось у метров, масса равняется z кг

где m– масса, g – ускорение свободного падения, h – высота, t – время

N(2)=(z*10*y)/x= 10zy/x Вт

ответ: N(1)=N(2)=10zy/x Вт

№3

F=N/V

где N– мощность, V – скорость

Найдем мощность:

4*120=480 мВт

Переведем в систему СИ:

N=480 мВт = 480000000 Вт

V=950 км/ч= 263889 м/с

Подставим в формулу:

F=480000000 / 263889 ≈ 1818,94 Н

ответ: 1818,94 Н

№4

N= (m*g*h)/t

где m – масса, g– ускорение свободного падения, h– высота, t–время.

Найдем массу груза (молот)

m=F/g

F=1,5 кН=1500 Н

g=10 Н/кг

m=1500÷10=150 кг

Найдем мощность.

m=150 кг

g=10 Н/кг

h=0,8 м

t=2 с

N= (150*10*0,8)/2 = 1200/2 = 600 Дж

ответ: 600 Дж