Хід роботи
1)У калориметр наливаємо зі склянки гарячу воду і виміряємо температуру t1, яка встановилася.
2)Виміряємо початкову температуру t2 холодної води в мензурці.
3) Вливаємо з мензурки 50 мл холодної води в калориметр і після встановлення теплової рівноваги вимірюємо температуру суміші t.
4)Результати вимірювань занесемо до таблиці:

•m1, кг =?
•t1, °C=?
•V, m3=?
•t2, °C=?
•t1 ,°C=?
• Q1, Дж=?
• Q2, Дж=?

Обчислимо кількість теплоти , віддану гарячою водою : ▪︎Q1=? ; ▪︎Q2=?
Занесемо значення Q1;Q2 до таблиці та порівняємо їх.
Висновок : ??
•Чому кількість теплоти , віддана гарячою водою при теплообміні , більша від кількості теплоти , отриманої холодною водою???
•Чому при виконанні роботи користуються саме каролиметром???

Проблема світла. Світло – найтемніша пляма у фізиці. З найдавніших часів, ще задовго до давніх греків, коли, за легендою, Аполлон роз’їжджав у вогненній колісниці небом, і до наших часів, коли проспекти міст потопають у сяйві вогнів, світло задаровувало людину і водночас було для неї нерозв’язною загадкою.

Ніщо в природі не було настільки невловимим, жоден секрет природа не охороняла так ретельно, як секрет про те, що ж являє собою світло насправді. Через це світло часто називали найтемнішою плямою у фізиці. Однак, незважаючи на це, світло дозво­ляє нам пізнавати навколишній світ за до нашого зору набагато більше, ніж ми могли б це зробити за до всіх інших органів почуттів, разом узятих.

Уже самий факт існування світла достатній для того, щоб викликати низку питань. Наприклад: Чому утворюєть­ся тінь? Чому утворюється веселка? Чому ми бачимо на­вколишній світ у різних кольорах? Це тільки деякі з пи­тань, на які ми спробуємо відповісти, вивчаючи світло. На нас чекає багато цікавого!

Объяснение:

1)-Тепловая энергия преобразуется в химическую, в кинетическую энергиюдвижения, а эта – в механическую (турбина), в электрическую (термо э.д.с.) Химическая энергия может быть преобразована в механическую (взрыв), в тепловую (тепло реакции), в электрическую (батарейки)

2)-Основные части теплового двигателя (на примере двигателя внешнего сгорания): нагретый газ, который расширяется и выполняет работу – рабочее тело. Основные их части – это испаритель и конденсатор, соединенные вентилем, компрессор, и внутри этого всего циркулирует охлаждающее рабочее тело (хладагент)

3)Двигатель — это машина, преобразующая какой-либо вид энергии в механическую работу

4)трение между движущимися частями двигателя и теплопередача. Только трение между движущимися частями двигателя. Только теплопередача от нагретого газа (пара) к двигателю и окружающей среде

5)Теоретический максимальный КПД тепловогодвигателя равен КПД = 1 - Тхол/Тнагр, где Тхол - температура охладителя, К Тнагр - температура нагревателя, К То есть для повышения КПД надо повышать Тнагр и уменьшать Тхол В неидеальном случае к этому добавляется уменьшение потерь на трение и т. п. , как уже было сказано