1. Нефть, газ, уголь - не могут восстановится. Рано или поздно все ископаемые планеты Земля закончатся и наступит тотальный энергетический кризис. На образование этих полезных ископаемых ушли миллионы лет, а у человека этого времени просто нет. Да и растительности сейчас будет не достаточно для образования крупных залежей.
Население планеты стремительно увеличивается. А вот ресурсы только заканчиваются.
Нерациональное использование естественных природных ресурсов. Древесину можно вырастить, но вырубки лесов превышают новые посадки.
Технический прогресс в области альтернативной электроэнергетики не успевает за развитием потребностей человечества.
2. В конце 20 века уровень развития промышленности оказался достаточно высок и продолжал расти быстрыми темпами. Потребление ресурсов увеличивалось с каждым годом. Все больше требовалось топлива и полезных ископаемых для удовлетворения нужд населения Земли (транспорт, промышленность и др.). Только предварительные расчеты показывали, что ресурсов на планете при таких темпах потребления хватит лишь на несколько десятилетий. Это дало стимул для развития новых энергосберегающих технологий и экономии ресурсов.
3. Рисунок вы не приложили.
4. Плюсы: она безопасна (ветро-генераторы, гидроэлектростанции, солнечные панели). Она чистая - в атмосферу не выбрасывается CO2.
Минусы: достаточно дорогая и долго окупается. Пригодна не во все сезоны годы и очень сильно зависит от местности.
5. Не указана страна. Поэтому не могу написать.
Объяснение:
Пожиже́вська — одна з вершин Українських Карпат. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у північно-західній частині хребта Чорногора, між вершинами Брескул (на північному заході) і Данцер (Данціж) (на південному сході).
Висота 1822 м. Рельєф і рослинність вершини — типові для гір Чорногори. Західні схили Пожижевської спадають крутими скелястими урвищами. В улоговині, що на південь від вершини, розташовані два невеликі високогірні озера, серед яких Верхнє озеро. Між вершинами Пожижевської і Данцера розташована найнижча (близько 1725 м) сідловина Чорногірського хребта. Південно-західні схили спускаються в долину струмка Озерного.
На пологішому схилі у північно-східному напрямку за назвою Пожижевська полонина на висоті 1550 м розташовані сніголавинна метеостанція, а також Біологічний стаціонар Інституту екології Карпат НАН України (раніше — Львівського відділення інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного). Дослідження почалися тут у 1899 році, будівля була закладена в 1901 році як дослідницьке господарство Крайової станції ботанічно-рільнічої у Львові. Ініціатором будівництва та його реалізатором був доктор Ігнацій Шишилович, ботанік-агроном. У роки Першої світової війни будівля та дослідні ділянки були знищені, але відновлені 1921 року. Наявні тепер будинки були побудовані в 70-х і 80-х роках XX століття. На початку функціонування станції проводилися дослідження на предмет адаптації альпійських рослин в комерційних цілях, вдосконалення методів випасу овець і експериментів з використання штучних добрив. У 70—80-их роках проводилися дослідження біологічної продуктивності гірських екосистем, їхньої структури і динаміки, в тому числі в рамках міжнародної програми «Людина і біосфера».
Неподалік вершини Пожижевської до Другої світової війни проходив кордон Польщі і Чехословаччини
