В равнобедренном треугольнике ABC проведена высота BD к основанию AC Длина высоты 11,7см длина боковой стороны-23, 4см Определи углы этого треугольника Угол BAC=
Угол BCA=
Угол ABC=​

 1)Попробуем так ,  продолжим точку за  , как выглядит на рисунку , так как  , то около треугольника можно   описать окружность такая что  будет  диаметром , биссектриса ,то , прямоугольник   в нем  , следовательно ; ;  откуда следует что равны по соответствующим дугам 

вся это  конструкция выглядит довольно очень искусственно, имеется ввиду что исходя из того что  является прямоугольник, авторы задачи видимо на этом и  конструировали эту самую задачу.
 
2)Теперь докажем численно , то есть для произвольного треугольник, что это и будет выполнятся , к примеру треугольник со сторонами    
такой треугольник существует исходя из неравенств треугольников (Можно конечно взять стороны за  и проделать операций которые описаны ниже,но оно будет объемным)
Докажем так предположим что   , то есть что это действительно так , тогда должно выполнятся условие  , если это не так то предположение будет не верным , значит 

  по формуле биссектрисы , и зная что , можно найти по формуле биссектрисы 
 
По теореме косинусов из треугольника
 Найдем длину медианы   
Угол  (это когда находя угол  , затем отнимая от ) 
 Из треугольника  , по теореме синусов 

 найдем    по теореме косинусов так же 




 суммируя  получим  
   
 что верно  найдя площадь самого треугольник к примеру по формуле   Герона является верным ,значит предположение было верным  

•Більшість проблем антропогенного походження загрожують степам через необізнаність населення. Історично у нашому менталітеті степ сприймається як щось таке, що необхідно освоювати або «покращувати». При слові «степ» більшість людей малюють у своїй уяві картину порожнечі, яку треба чимось заповнити. При цьому, степ в дійсності є найбагатшою на різноманіття флори екосистемою: на квадратному метрі степу можна зустріти до 120 видів рослин. Такого різноманіття не знайти ні у лісі, ні на болоті або в іншому природному комплексі на території України. Враховуючи, що більшість степових територій початково були розміщені на рівнинах, вони утворили товстий чорнозему і тому першими з усіх були розорані під вирощування сільськогосподарських культур. Найбільш масове розорювання всіх придатних для роботи сільськогосподарської техніки територій відбулось у 1950-х роках.

•Решта степів, непридатна для оранки (схили, балки, кам’янисті та крейдові відслонення), все одно була віднесена до сільськогосподарських земель і отримала статус «малопродуктивні, деградовані землі». Не маючи можливості висаджувати на таких ділянках, наприклад, жито, їх передали під лісорозведення, переслідуючи мету «не дати землі гуляти», що в радянський час могло бути розцінено як злочинна безгосподарність місцевих посадовців. На таких територіях почали створювати штучні лісонасадження. Офіційним поясненням, для чого це робити, було названо боротьбу з ерозією. Звісно, в минулому будь-який ландшафт є свого роду наслідком ерозії. Це стосується і балок та схилів, утворених багато тисячоліть тому силами водної ерозії. У наш час основним видом ерозії є вітрова – здування родючого шару ґрунту з переораних полів вітром в посушливі дні. Натомість лісові господарства створюють у степових регіонах лісонасадження на схилах та балках, що є нижче площини здування, а це аж ніяк не перешкоджає вітровій ерозії на ріллі. Таким чином за бюджетні гроші знищується дика природа схилів, і все це пояснюється потребою зупинити здування чорнозему на рівнині, згори.❤