#include <iostream>
#include <vector>
using namespace std;
int am_dig(int k){
int res = 0;
while(k > 0){
res++;
k /= 10;
}
return res;
}
double average(vector<double> a){
double sum = 0;
for(auto i: a)
sum += i;
return sum/a.size();
}
int main() {
vector<double> a;
double x = 1;
while(x != 0){
cin >> x;
if(am_dig(x) == 3)
a.push_back(x);
}
if(a.size() == 0)
cout << "NO";
else
cout << average(a);
}
Абзац є ключовим елементом у структурі документа для багатьох текстових процесорів.
Указані операції включають установку границь абзаців і абзацних відступів, вирівнювання, а також вмикання переносу слів.
Установку границь абзаців здійснюють за. до маркерів відступів, що знаходяться на координатній лінійці, або відповідними командами меню.
Вирівнювання (виключна). Розрізняють чотири види горизонтального (вліво, вправо, по центру, по ширині) і три види вертикального вирівнювання (вгору, вниз, по висоті).
Перенос. При вимкнутому режимі автоматичного переносу слово, яке не помістилося на рядку, повністю переноситься на наступний рядок. Це не додає тексту елегантності; його правий край залишається нерівним. Для поліпшення зовнішнього вигляду тексту використовують режим переносу. При ручному варіанті переносу користувач сам визначає місце переносу, вводячи дефіс, і жорстким переведенням каретки (натисканням на клавішу <Enter>) переходить на наступний рядок. Використання такого режиму переносу призводить до необхідності видалення дефісів при повторному форматуванні тексту документа.
При ввімкнутому режимі автоматичного переносу реалізується м'який варіант переносу: текстовий процесор сам ділить слово на склади і переносить його найкращим Цей режим не створює ніяких труднощів при повторному Форматуванні.
