Guletta
06.02.2022 18:41

Білет №1

1. Періодизація історії України. Джерела вивчення середньовічної історії України.

2. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Білет №2

1. Формування та розселення племінних союзів східних слов’ян на території України.

2. Розквіт культури Київської Русі (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.).

Білет №3

1. Витоки та передумови утворення Київської Русі. Походження назви «Русь».

2. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.

Білет №4

1. Київська Русь за перших князів.

2. Перший похід монголів на Русь.

Білет №5

1. Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега.

2. Навала монголо-татар на українські землі, її наслідки.

Білет №6

1. Князь Ігор та його діяльність.

2. Галицько-Волинське князівство за князя Данила Галицького, його внутрішня та зовнішня політика.

Білет №7

1. Княгиня Ольга, її реформи.

2. Політика наступників Данила Романовича. Правління останніх Романовичів.

Білет №8

1. Святослав та його зовнішня і внутрішня політика.

2. Правління Юрія ІІ Болеслава. Розподіл земель Галицько-Волинської держави та припинення її існування.

Білет №9

1. Склад населення і система управління Київською Руссю.

2. Культура Галицько-Волинської держави.

Білет №10

1. Київська Русь за правління князя Володимира Великого.

2. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Білет №11

1. Запровадження християнства як державної релігії та його значення.

2. Політика великих литовських князів щодо приєднаних українських земель.

Білет №12

1. Повстання Свидригайла. Остаточна ліквідація удільних князівств.

2. Київська Русь за правління князя Ярослава Мудрого.

Білет №13

1. Утвердження польської влади на Галичині й Західному Поділлі.

2. Політичний устрій Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Білет №14

1. Українські землі у складі Угорщини, Молдавії та Московської держави.

2. Формування основних суспільних верств та посилення залежності селян у Київській Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Білет №15

1. Утворення Кримського ханату та його відносини з Україною.

2. Культура Київської Русі кінця Х – першої половини ХІ ст.(освіта, література, архітектура, живопис).

Білет №16

1. Соціальна структура суспільства в XIV-XV ст. Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя.

2. Київська Русь за часів правління Ярославичів. «Правда Ярославичів»

Білет №17

1. Князь Василь-Костянтин Острозький.

2. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Білет №18

1. Становище православної церкви й духовенства у другій половині ХІV-ХV ст.

2. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Білет №19

1. Господарський розвиток українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.

2. Політичний і соціально-економічний розвиток Переяславського князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Білет №20

1. Зростання міст, міське населення, Магдебурзьке право на українських землях у другій половині ХІV- ХV ст.

2. «Слово о полку Ігоревім» як літературна та історична пам’ятка.

Білет №21

1. Культура українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.

2. Українські землі в складі іноземних держав (Польщі, ВКЛ, Кримського ханства, Московщини, Молдавії).

Білет №22

1. Любецький з’їзд князів та його рішення.

2. «Повчання дітям» В.Мономаха – духовний заповіт нащадкам.

Білет №23.

1. Причини розпаду Київської держави: випадковість чи закономірність.

2. Героїчна оборона Києва від монголо-татар. Встановлення монголо-татарського ярма на Русі.

Білет №24.

1. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

2. «Руська правда» - перший писаний звід законів Київської Русі. Доповнення до «Руської правди».

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
HellyHopta
08.07.2020 14:29
В районе, где находится Астрахань, издавна располагались горные поселения, через которые шли торговые пути персов и арабов. На протяжении нескольких столетий здесь, несмотря на разрушения, постоянно возникали города хазар, половцев, монголо-татар. Первые письменные известия об Астрахани относятся к 13 веку, когда среди татарских поселений упоминается деревня Аштархан (Аджитархан, Хаджи-Тархань, Хазитархань, Цытрахань или Зыстрахань и др.) на правом берегу Волги, в 12 км от современной Астрахани.
По мнению некоторых исследователей, близь современного города размещался Итиль - столица Хазарского каганата, разрушенного князем Святославом в 965. В 1395 Астрахань сожжена войском Тамерлана. В 1459-1556 Астрахань - главный город Астраханского ханства. Окончательно занята русскими войсками и присоединена к Русскому государству в 1557. Основание современной Астрахани положено сооружением в 1558 новой деревянно-земляной крепости на высоком Заячьем, или Долгом, холме, омываемом Волгой и ее рукавами. В 1582 сооружены каменные стены с 8 большими и малыми башнями. В Астрахани был построен караван-сарай. Заселение Астрахани шло быстро: отдаленность края, потребность в рабочей силе привлекли массы русских переселенцев, образовавших вокруг города слободы: Сианову, Безродную, Теребиловку, Солдатскую, Ямгурчееву (или Огручеево); поселившиеся в окрестностях города татары образовали Татарскую, армяне - Армянскую слободы. В 1605-06 Астрахань была захвачена и разграблена донскими и терскими казаками
0,0(0 оценок)
Ответ:
DENISIZ8V
18.04.2020 06:15
Хорошо сказал о Хрущеве известный советский кинорежиссер М. Ромм:
"Пройдет совсем немного времени, и забудется и Манеж, и кукуруза.. . А люди
будут долго жить в его домах. Освобожденные им люди.. . И зла к нему никто
не будет иметь -ни завтра, ни послезавтра. И истинное значение его для всех
нас мы осознаем только спустя много лет.. . В нашей истории достаточно
злодеев- ярких и сильных. Хрущев-та редкая, хотя и противоречивая фигура,
которая олицетворяет собой не только добро, но и отчаянное личное мужество,
которому у него не грех поучиться всем нам… ”
На сельское хозяйство, как и прежде, давили стереотипы рапортомании,
стремления аппаратных работников добиться значимых показателей людым,
даже незаконным путем, без осознания негативных последствий.
Сельское хозяйство оказалось на грани кризиса. Увеличение денежных
доходов населения в городах стало опережать рост аграрного производства.
И вновь выход был, казалось, найден, но не в путях экономических, а в
новых бесконечных реорганизационных перестановках. В 1961г. было
реорганизовано Министерство сельского
хозяйства СССР, превращенное в консультативный орган. Хрущев сам объезжал
десятки областей, давая личные указания, как вести сельское
хозяйство. Но все его усилия были тщетны. Желаемого рывка так и не
произошло. У многих колхозников подрывалась вера в возможность изменений.
Усиливался отток сельского населения в города; не видя перспектив,
деревню стала покидать молодежь. С 1959г. возобновились гонения на личные
подсобные хозяйства. Было запрещено иметь скот горожанам, что выручало
снабжение жителей маленких городов. Затем гонению подверглись хозяйства и
сельских жителей. За четыре года поголовье скота в личном подворье
сократилось в два раза. Это был настоящий разгром только начавшего
оправляться от сталинщины крестьянства. Снова зазвучали лозунги, что
главное - общественное, а не личное хозяйство, что главным врагом
являются "спекулянты и тунеядцы", торгующие на рынках. Колхозники были
изгнаны с рынков, а настоящие спекулянты начали вздувать цены.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота