Очень РЕБЯТ

Опрацювати параграф 23 (стор. 160-168). Історичний диктант (див. у файлі). Писати тільки відповіді

Історичний диктант

Запитання для письмового опитування

1.Які перші землі Русі в XIV ст. приєднав до своїх володінь литовський князь

Гедимин?

2.У якому році литовське військо під керівництвом Ольгера перемогло

ординців поблизу р. Сині Води?

3.Який київський князь з литовської династії Ольгердовичів здобув право

карбувати власну монету?

4.Яке місто за часи правління Любарта Гедиміновича стало столицею

підвладних йому земель?

5.По якому принципу формувався адміністративно-територіальний устрій

українських земель у складі Великого князівства Литовського?

6.З яких станів складалася пани-рада?

7.У XIV-XV ст. як називали керівників великих міст?

8.Що таке унія? В якому році була укладена Кревська унія?

9.На які території поділялися воєводства, підпорядковані Польщі?

10.Що означала для українців ліквідація Волинського та Київських князівств?

11.Як виникла назва «Буковина»?

12.Які українські землі на початку XVI ст. були приєднані до Московського

царства?

Люблінська унія: причини Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ, союзником могла стати Польща; Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати українські землі; українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну оборону під нападів татар.

Люблінська унія: наслідки • більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що згуртувало народ; • виникнення на українських землях великих маєтків польської шляхти, закріпачення, зростання гноблення; • збереження судочинства за Литовськими статутами, чинного адміністративного устрою; • початок полонізації — денаціоналізації верхівки, втрата українським суспільством політичної еліти; • українське населення починає зазнавати національних і релігійних утисків; • українські землі залучалися до нових форм політичного та соціального життя, демократії, самоврядування; • українська верхівка отримала виняткове право обіймати посади на місцях, незалежно від віросповідання; • через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний вплив, розвиток освіти.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/lyublinska-uniya-prichini-ta-naslidki/

Вершину панівного стану — шляхти — посідали нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів. Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам. Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські-Дубровицькі, і «княжат повітовників». Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й виступати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами. Їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право судити своїх підданих, встановлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю з умовою несення служби. Другі таких прав і привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.

До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

Перейди по ссилці там таблиця ще буде гарного дня

https://www.liveinternet.ru/users/4430777/post252291023