Что характерно для социально- экономического развития России
начала ХХ в.?
Только кратко

У 19 столітті в Україн ігався значний розвиток освіти, який відбувався на різних рівнях суспільства. Нижче наведено деякі аспекти розвитку освіти в цей період:

Заснування шкіл: У 19 столітті в Україні з'явилися нові школи, які надавали освіту дітям з різних верств суспільства. Це включало народні школи, гімназії, реальні школи та професійні училища.

Роль народних шкіл: Народні школи відіграли важливу роль у поширенні освіти серед населення. Вони були доступні для дітей з різних соціальних груп і допомагали забезпечити базову освіту.

Видання підручників: У 19 столітті було значно покращено видання підручників. Відбувалися переклади і редагування закордонних підручників, а також створювалися нові авторські підручники з різних предметів.

Розвиток професійної освіти: У цей період було засновано професійні училища, які надавали спеціалізовану освіту для різних професій, таких як ремісництво, торгівля, сільське господарство тощо.

Університетська освіта: Українські університети такі як Київський університет ім. Т. Шевченка та Львівський університет ім. І. Франка стали центрами науково-дослідної роботи та вищої освіти.

Перспективи розвитку освіти в Україні в 19 столітті полягали в подальшому розширенні доступу до освіти для більш широких верств населення, покращенні якості освіти та розвитку вищої науково-дослідної роботи. Цей період визначив основи для подальшого розвитку освіти в Україні у 20 столітті та далі.

Объяснение:

Тоталітари́зм (італ. totalità і прикметник італ. totalitario, від лат. totalitos цілісний — той, що охоплює усе загалом) — система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія[1][2].

Тоталітаризмом вважається політичне панування, яке вимагає необмеженого керування підлеглими і їхнє повне підкорення поставленим згори політичним цілям. Примусова уніфікація і невпинна жорстокість тоталітарної влади зазвичай обґрунтовується внутрішніми або зовнішніми загрозами існуванню держави.

Тоталітаризм зазвичай передбачає наявність фігури вождя (фюрера), диктатуру і терор[3], регулярну мобілізацію населення в масові організації, ізоляцію або вбивство фактично або потенційно незгодних[4].

Тоталітарний політичний режим є протилежністю демократичної правової держави.

У політології поняття «тоталітаризму» найперше було використано для характеристики фашистського режиму Муссоліні в Королівстві Італія, але згодом воно поширилось на позначення нацистського режиму Третього Рейху та радянського сталінізму.