Розвиток промисловості 1698-1725 Цілі
Ціль Формування сильної промисловості, забезпечення її незалежності від експортних поставок металу і озброєння.
Наслідки Поява потужної промислової бази поблизу Петербурга і на Уралі (безперебійно діяли 65 заводів із 71); розвиток текстильної промисловості (у Москві, Ярославлі, Казані і в Україні); розширення суднобудування, фаянсового справи та виробництва паперу.
Берг-привілей 1719
Ціль Був дозволений самостійний пошук корисних копалин і закладка заводів на місцях вироблення.
Підсумок З появою додаткового стимулу для розвитку важкої промисловості на Уралі, стали відкриватися незалежні від імперії заводи і мануфактури, зміцнюють роль держави в світі
Указ про посессионных селян 1721 ціль Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів наслідок Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів
Указ про створення ремісничих цехів 1722
ціль Стимулювання розвитку ремесла і внутрішньої торгівлі
наслідок Збільшення дрібних ремісничих виробництв у містах, які забезпечували внутрішні потреби держави
Освоєння нових сільськогосподарських територій 1698-1725
ціль Розорювання земель на півдні Росії, у Поволжі й Сибіру
Наслідок Розширення посівних площ
Розширення посівних площ технічних культур і розведення нових порід худоби 1698-1725
Ціль Заохочення нововведень в сільському господарстві
Наслідок Збільшення посівних площ різних культур; розведення нових, більш продуктивних, порід худоби
Укази про введення нових торговельних тарифів 1724, 1726
ЦІль Протекціоністські акти, що регулюють зовнішню торгівлю (податок з ввезення товарів у країну був вище, ніж податок з вивезення)
Наслідок Захист внутрішніх виробників від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку та стимулювання зовнішньої торгівлі призвели до розвитку виробництва і торгівлі в імперії. Ці акти породили головні економічні успіхи царя
A36 Б24 В15
Объяснение:
Во Владимиро-Суздальском княжестве сформировалась сильная княжеская власть, в этом княжестве не были сильны вечевые традиции. Княжество располагалась в междуречье Оки и Волги (Залесский край).
Главным органом управления в Новгороде стало вече. Основным занятием было ремесло и торговля, так как Новгород располагался на важном торговом маршруте.
В Галицко-Волынском княжестве на протяжении длительного времени шла борьба между князьями и боярами. Так как княжество соседствовало с Католическими странами, то католичество сильно влияло на религиозную культуру.
