1. Арабами
2. Шахад, намаз, ураза, закят та хадж
3. Імперія Сасанідів та Візантійська Імперія
4. Багдад
5. харадж — земельний податок;
джизія — подушне, що сплачували немусульмани;
зякят — десятина, що надходила в розпорядження халіфа.
6. Історичною заслугою арабів є те, що вони, перейнявши досягнення науки античного часу, розвинули її далі і передали народам Заходу, ставши, таким чином, ніби мостом між античністю і сучасною цивілізацією. Твори Евкліда, Архімеда і Птолемея стали відомі Західній Європі завдяки арабам. Праця Птолемея «Мегале синтаксис» («Велика побудова») відома Західній Європі в арабському перекладі як «Альмагест». Маючи уявлення про кулястість землі, араби 827 у Сирійській пустелі виміряли дугу меридіана для визначення розмірів земної кулі, виправили і доповнили астрологічні таблиці, дали назви багатьом зіркам (Вега, Альдебаран, Альтаїр).
Период царствования Петра I — время необычайного напряжения народных сил для разрешения вековой задачи великорусской государственности. Это напряжение, заставляя собирать в одно все разрозненные орудия государственной деятельности, произвело в составе русского крестьянства сдвиги, надолго определившие и состав земледельческого класса, и формы его существования. Так же, как и по отношению к мерам Петра относительно шляхетства, можно сказать, что и крестьянство при нём не испытало коренного переустройства своего быта, но ряд отдельных мер, вызванных военными или финансовыми нуждами, продолжал укреплять те начала, которые создались и утвердились в жизни. Основная задача государственной жизни времён Петра оставалась та же, следовательно, и с этой стороны не могло проявиться ничего, что могло бы существенно изменить состояние классов русского общества
