а початку xx ст. національно-визвольний рух у наддніпрянській україні набув політичного характеру: його учасники усвідомлювали необхідність боротьби за українську державу. у січні 1900 р. в харкові діячі студентського руху д. антонович, б. камінський, м. русов та інші разом із членами "вільних громад" заснували революційну українську партію (руп). її програму виклав адвокат м. махновський у брошурі "самостійна україна". в ній він закликав народ до боротьби за єдину й неподільну вільну самостійну україну від карпат до кавказу. руп обстоювала інтереси селянства, працювала в масах. рупівці взяли активну участь в селянському русі. у 1900-1901 рр, в україні відбулося 670 селянських виступів, а 1902 р. він охопив полтавську, київську, харківську губернії. селяни палили поміщицькі маєтки, ділили їхні землі. повстання придушувалися збройною силою, але це лише загострювало суперечності.
у 1902 р. м. махновський створює українську народну партію (унп). її основними цілями, сформульованими м. міхновським у кількох програмних документах, були: просвіта українського народу шляхом роз'яснення його національних інтересів; побудова самостійної демократичної держави; націоналізація землі й передача її селянам без викупу; усуспільнення засобів виробництва й ліквідація експлуатації. лідер унп м. міхновський зробив вагомий внесок у справу розбудови української державності, вказавши на те, що нашому народові слід іти до незалежності, використовуючи досвід західної цивілізації.
1904 р. частина членів рупу утворила українську соціал-демократичну спілку, яка на початку 1905 р. влилася до меншовицької фракції рсдрп на правах її автономної секції. інша частина під керівництвом в. винниченка, с петлюри й м. порша у грудні 1905 р. проголосила утворення української соціал-демократичної робітничої партії (усдрп). це одна з найчисленніших партій, яка обстоювала ідеї автономії україни, конфіскації земельної власності й демократизації суспільного" життя. не визнаючи більшовицького революційного екстремізму, лідери партії не погоджувалися увійти до складу рсдрп. на таких же позиціях стояла єврейська соціал-демократична робітнича партія "бунд", що діяла в середовищі єврейського пролетаріату і ремісничого люду в україні.
легальну агітацію за демократичну україну в складі демократичної росії та відродження української культури проводили українська демократична партія (удп) на чолі з о. лотоцьким і є. чикаленком, а також українська радикальна партія (урп), лідерами якої були б. грінченко та с. єфремов.
певний вплив, особливо в донбасі і подніпров'ї, мала російська соціал-демократична робітнича партія (рсдрп), яка виступала згідно з програмою за повалення самодержавства й заміну його демократичною республікою, рівноправність громадян і право всіх націй на самовизначення.
Объяснение:
Война
События
Результаты
I религиозная война (1562-1563 гг.)
1563 г. – Франсуа де Гиз одержал победу над гугенотами.
Убийство Франсуа де Гиза ослабили позиции католиков, которые пытались в течение 1562-1563 гг. изгнать протестантское движение из страны.
II-III религиозная война (1567-1568 гг.) (1568-1570 гг.)
Эти две войны отличились жестокостью с двух противоборствующих сторон.
Гугеноты выиграли в двух войнах.
IV гражданская война (1572-1573 гг.)
В 1572 г. произошла Варфоломеевская ночь.
Из-за жестокой резни в 1572 году, когда было убито более 9 тыс. последователей гугенотов, в 1573 году было достигнуто перемирие.
V война (1574-1576 гг.)
1576 г. – выпуск эдикта свободы вероисповедания.
Выпуск эдикта не означал его дальнейшую реализацию. Было понятно, что это перерыв, а не конец войны.
VI религиозная война (1576-1577 гг.)
1567 г. – Католическая лига подтвердила эдикт.
Генрих Третий не смог провести в жизнь положения эдикта.
VII война (1579-1580 гг.)
Франсуа Анжуйский, брат короля Франции, вмешался в конфликт на стороне протестантов.
Война не имела последствий, служила оправданием личных амбиций Франсуа. Закончились столкновения битвой при Фле.
IX война «Трех Генрихов» (1584-1589 гг.)
В 1585 г. началась война между Генрихом Третьим, Генрихом Гизом и Генрихом Наваррским.
Генрих Третий, дабы ослабить Католическую лигу, убил Генриха и Луи де Гизов. Генрих Наваррский и король подавили выступления Лиги, признали свободное вероисповедание. В 1589 году Генрих Третий был убит.
Завоевание королевства Наваррским (1589-1593 гг.)
Генрих Наваррский короновался под именем Генриха IV.
1590 – одержал битву при Иври.
1594 г. – принял католическую мессу, дабы взять Париж.
К концу войны Генрих Четвертый объединил всю Францию и уступил Католической лиге в ряде вопросов.
