В економіці Запоріжжя землеробство довго відігравало другорядну роль. Через свою трудомісткість воно було малорентабельним. Скотарство ж приносило вп'ятеро більший прибуток, ніж хліборобство. Поширеними промислами були рибальство, бджільництво й полювання. Ці галузі тривалий час залишалися головними джерелами запорізького багатства. Запорізьке господарство поступово еволюціонувало від до складних форм, від елементарних промислів у незайманому степу до організованого скотарства і рільництва.
Етапним у розвитку господарства Січі можна вважати 1734 р. — рік виходу запорожців з підданства Кримському ханству, повернення в Україну й заснування Нової Січі. Складаються умови для переходу від напівнатурального господарства до товарного. Природні й соціальні умови визначали організаційну форму запорізького господарювання в степу — зимівник (хутір). Так, один із зимівників останнього кошового отамана Петра Калнишевського знаходився в балці Водяній на відстані 50 км від Січі. Тут стояли три хати, одна з яких панська -двокімнатна, на чотири вікна, з дерев'яним дахом. У двох інших, критих очеретом, жили служники. На обійсті були також дві великі комори, хлів, два льохи, дві стайні, кузня.
с пасхой
сделаешь мой ответ лучшим?
РУП(Революційна українська партія)
1900Міхновськийсамостійність державиРозділилась на:
УНП(Українська народна партія)
1902Міхновськийсамостійність держави"Спілка"(Українська соціал-демократична спілка)
1904МеленевськийавтономіяУСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)
1905Винниченко, ПетлюраавтономіяУДП(Українська демократична партія)
1904ЧикаленкоавтономіяУРП(Українська радикальна партія)
1904Єфремов, ГрінченкоавтономіяУДП і УРП об'єднались у УДРП(Українську Демократично-Радикальну партію) в 1905 році, за мету ставили автономію.
Факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905-1907 рр. в Україні:
1903 р. у Києві з'явився часопис "Вісник української київської студентської громади", у Житомирі вийшов часопис "Мысль", який видавали учні Волинської духовної семінарії. Друкований орган РСДРП "Искра" лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції, присвячені Києву і Київській губернії". Члени РСДРП організували видання російською мовою "Киевского социал-демократического листка". Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:«Дзвін», «Українська хата», «Посів», «Село», «Рідний край».Товариство "Просвіта" відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї. Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій.Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою.
