Объяснение:
31 октября 1517 года считается днем начала Реформации. В этот день Мартин Лютер (1483–1546) прибил свои 95 тезисов к дверям замковой церкви в городе Виттенберге. Сейчас этот факт оспаривается: возможно, Лютер просто отправил текст своих тезисов различным церковным деятелям, они получили распространение и послужили толчком к движению за обновление церкви.
Реформацию можно назвать революцией в христианстве, однако сам Лютер, так же как Ульрих Цвингли (1484–1531) или Жан Кальвин (1509–1564) и другие реформаторы XVI века, не собирался вводить какие-либо новшества. Они полагали, что возвращаются к подлинному учению Иисуса Христа и апостольскому церковному строю, искаженным папством.
Частично.
Східні слов’яни, як й інші народи почали активно освоювати нові землі. Слов’яни Лівобережжя поступово освоюють нові землі на північному та південному сході, що були заселені до цього угро-фінами, балтами та іншими племенами. Поступово у VIII–X ст. завершується формування нових племінних об’єднань. Тепер уже літописці нараховують велику кількість різних племінних груп. Загальний термін «слов`яни», типовий для VII–IX ст., замінюється конкретними назвами окремих племінних союзів. Нестор Літописець у «Повісті временних літ» дає таку картину розселення 13 слов’янських племен у IX ст. На півночі поблизу озера Ільмень мешкали словени, на південь від них у верхів’ях Волги і Дніпра – кривичі. В басейні верхньої Оки знаходилися в’ятичі, на південний захід від них, над верхньою частиною середнього Дніпра і річки Сожа – радимичі, на північ від річки Прип’ять, в Поліссі, – дреговичі. Між Прип’яттю, Дніпром і Горинню – древляни, на південь від них, понад середнім Дніпром, – поляни. На Лівобережжі, в басейні Десни та Сейма, – сіверяни (сіверці), між Дністром та Бугом – уличі, Дністром та Прутом – тиверці. У Прикарпатті (нинішня Галичина) і Закарпатті – хорвати, у верхів’ях Західного Бугу мешкали дуліби, пізніше – волиняни і бужани
