Задание 4. Прочитайте текст. Определите и запишите особенности налоговой системы Персидского царства при Дарии I (не менее четырех) Реформы Дария Налогообложение Около 518 года до н. э. Дарий установил новую общегосударственную налоговую систему. Все сатрапии обязаны были платить строго зафиксированные для каждой области денежные налоги, устанавливаемые с учётом количества обрабатываемой земли и степени её плодородности. Налогами были впервые обложены также и храмы в покорённых областях. Сами персы, как господствующий народ не платили денежных налогов, но, по-видимому, не были освобождены от натуральных поставок. Остальные народы, в том числе и жители автономных государств (напр. финикийцы, киликийцы и т. д.), платили в год в общей сложности около 7740 вавилонских талантов серебра (более 230 тонн). При этом большая часть этой суммы приходилась на народы наиболее экономически развитых стран Малой Азии, Вавилонии, Финикии, Сирии и Египта.Страны, лишённые собственных серебряных рудников, для внесения подати должны были приобретать серебро путём продажи продуктов земледелия и ремесла, что содействовало развитию товарно-денежных отношений.

Английская революция.

У революции были объективные и субъективные причины:

- главная объективная причина - в том, что в Англии уже развивался капитализм, буржуазию поддерживало новое дворянство (gentry), которое было связано с капиталистическими отношениями и торговлей, а политика короля и феодалов явно препятствовала этим процессам;

- субъективная причина — неудачная политика первых Стюартов (Якова I и Карла I). Карл I Стюарт впервые в истории позволил явное неуважение к парламенту и его роспуск. Эта политика спровоцировала парламент на открытую борьбу против монарха. Грубое поведение короля по отношению к парламенту, традициям, элите породило такое же грубое отношение революционно настроенной части элиты к королю.
"Долгий парламент", созванный Карлом I под нажимом общественности, принял исторические решения:
- ликвидировал чрезвычайные суды - Звездную палату и Высокую комиссию;
- лишил королевскую власть и церковь преимуществ в судебных вопросах;
- установил фактическую свободу печати;
- привлек к ответственности многих высших чиновников.
Ну, а дальше уже сам делай выводы!
Источник: Негоже за счет других учиться!

За Мацієвським та іншими курені існували вже у 16 сторіччі. Відомий список 38 куренів було складено за українськими місцевостями за Богдана Хмельницького[1].

Кожний, прийнятий до козаків, входив до компуту (реєстру) певного куреня.

Курінь мав своє господарство і назву, найчастіше за назвою місцевості, чи звідки вийшли на Запоріжжя перші товариші, що заклали курінь, деякі ж з куренів були названі іменням якогось славного курінного товариша або першого курінного отамана.  

На чолі куреня стояв курінний отаман. Отамана обирала курінна козацька рада. Він мав широкі військово-адміністративні компетенції та вирішував деякі судові справи.

Звалися поділи Війська Запорозького куренями через те, що у перші часи існування Січі запорожці жили по куренях. Ті курені були довгі, щоб у кожному можна було міститися кільком сотням товариства, і вкривалися вони очеретом, а зверху ще й звіриними шкурами, щоб було зимою тепліше. З часом замість куренів по січах почали будувати для товариства довгі хати, по 12-15 сажнів завдовжки кожна хата. І хоч запорожці жили вже по хатах з самого початку XVII століття, та проте вже й ті хати почали зватися куренями, бо запорожці звикли до тієї назви. Під Січ запорожці завжди обирали сухе й високе місце на березі Дніпра або якоїсь його протоки і, лишивши посередині того місця майдан, будували навкруг нього довгі хати (курені).

Коли Військо Запорозьке виступало у похід суходолом, то поділялося воно не на курені, а на полки (паланки) так, що полк складався з козаків трьох-чотирьох куренів.

Першого січня всякого року на Січі скликалася рада, у якій брали участь з однаковими правами всі запорожці, і на тій раді всякий курінь обирав собі на весь рік курінного отамана й кухаря, а після того всі курені разом обирали кошового отамана, військового суддю, писаря й осавула та ще підстарших: скарбника, пушкаря, довбиша, хорунжого, бунчужного й інших урядових осіб.

При переселенні на Кубань склад Чорноморського війська зберігся традиційним курінним. Було додано тільки два додаткових куреня до традиційних запорозьких. Курені розташувалися на Таманському півострові і землі між річкою Кубань й Азовським морем.

Объяснение: