Задание №1. Соотнесите находки с курганами [4] 1. А. Берельский курган
2. В. Бесшатырский курган
3. С. Шиликтинский курган
4. D. Иссыкский курган
Критерии оценивания: верно соотносит находку и курган
Задание№2. Работа с картой. [4]

Покажи на карте, где расположен:
1. Берельский курган
2. Иссыкский курган
3. Бесшатырский курган
4. Шиликтинский курган
Критерии: верно определяет место расположения курганов
Дескрипторы:
1.Отмечает курган Шиликты.
2. Отмечает курган Бесшатыр
3. Отмечает курган Берель
4. Отмечает курган Иссык

Задание № 3.
Какой элемент изображен на этой иллюстрации? [1]

Критерии:
-верно определяет элемент на иллюстрации
Дескрипторы:
1. называет элемент на иллюстрации
2. дает его определение
Задание № 4. Прочитайте текст и определите, о каком кургане идет речь? [1]
Богатым на находки оказался Большой … курган. Интересно, что в кургане, кроме захоронения человека, были найдены останки 16 лошадей. Они лежали по 4 лошади в 4 ряда. Лошади были захоронены вместе с седлами и сбруей. В кургане было много изделий из золота и бронзы: сказочные птицы, золотые фигурки животных.
Одна из особенностей этой культуры – наличие большого количества глиняной посуды с суживающимся верхом, типа кувшина. Также находят широкие вазы. В 1998–1999 гг. археологическая экспедиция под руководством З. Самашева произвела раскопки в слое вечной мерзлоты и изучила курган № 11. Курган имел овальную форму, а его верхняя часть сползла вниз. Перекрытие могилы было забито бронзовыми гвоздями. На каждом были позолоченные грифоны – фантастические животные, изображенные в полете, размером около 15 см. Сохранились остатки шелковой одежды, украшенной жемчугом, золотыми бляшками и полудрагоценными камнями.
Критерии:
-верно определяет название кургана

1)Будь добрый бедняком а я останусь богатым.

2)настал чудный час в райском месте.

3)Да у них было сходство.Когда Афины наступили на Римскую Республику.

4)Когда их царей обвиняли в краже золота они признавались иначе это было смертельно наказуемо.

5)Некоторые из них были братьями и все они сражались за свою волю и свободу.

6)Они все поступали через божью волю.

7)Народное востание .Его возглавил Сицилий.

8)Колоны прислушивались к мнению царей и потыкали им.Их отличие в том что рабы безжалосттно прислуживали а колонов счадили.

9)

10)

11)

12)Гладиаторские бои

13)вледяное седло,тонкий острезубец

14) в библии описано множество разных историй о жизни божественных персонажий.

15)сама разберёшся в учебнике на эту тему всё подробно описано.

 

 

У Х-ХІ ст гається пожвавлення старих і поява нових міських центрів. Це було зумовлено вагомими економічними процесами, передусім розвитком сільського господарства. У цей період поширилося двопілля, збільшилося виробництво зернових і технічних культур, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво, тваринництво. Надлишок сільськогосподарської продукції селяни почали обмінювати на вироби ремісників. Так виникли передумови для відокремлення ремесла від сільського господарства.

Водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. Як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. Тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. Саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. У містах також осідали купці та селяни-втікачі.

Нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. Міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. Спочатку вони з'явилися в Італії (Венеція, Генуя, Неаполь, Флоренція) та Франції (Арль, Марсель, Тулуза). Далі почали виникати міста па території Англії (Кембридж, Оксфорд), Німеччини (Вальдорф, Мюльгаузеи, Ттобінген), Нідерландів (Аррас, Брюгге, Гент). А найпізніше, упродовле ХІІ-ХІІІ ст., постали міста в скандинавських країнах, Ірландії, Угорщині, на території дунайських князівств.

Найбільше міст було в Італії та Фландрії. Чимало міст розросталося вздовж берегів Рейну і Дунаю.

Отже, наприкінці XV ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.