1848 рік увійшов до підручників всесвітньої історії як "Весна народів" - революційний pyx у країнах Європи, що був спрямований проти абсолютизму та мав національно-визвольний характер. Під впливом "Весни народів" відбулися революції в найбільших державах тогочасної Європи.
Не обійшла хвиля повстань й Австро-Угорську імперію, до складу якої входили західноукраїнські землі. Революційні події надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Зважаючи на настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину, хоч і не зовсім так, як хотілося. Обурення людей виливалося й у повстання в інших етнічно українських регіонах.
На жаль, "Весна народів" не змогла повністю усунути всі проблеми українців, що перебували під владою корони. Проте варто зазначити, що здобутки революції проявилися в активізації національно-визвольної боротьби народних мас, піднесенні рівня їхньої національної свідомості.
Объяснение:
Высшее сословие «си» было неоднородно. Оно состояло из сёгуна и его ближайшего окружения, полностью сосредоточивших в своих руках политическую власть, и кугэ — аристократической знати, которая не имела земельных владений, не обладала ни экономической, ни политической властью и полностью зависела от сёгуна. Япония XVII века имела самый высокоорганизованный в Азии феодальный строй, основу которого составляло крестьянство («но»). Крестьяне были заинтересованы в хозяйственной деятельности, что укреплению их экономического положения и серьёзным достижениям в сельском хозяйстве. Последние ступени сословной лестницы занимало городское население «ко» (ремесленники) и «сё» (торговцы), юридически оно имело меньше прав, чем остальные сословия, но их богатство постепенно возрастанию влияния купцов и торговцев в обществе.
