Одне-два речення характеристики подій і явищ в параграфі:Виникнення "варварських королівств". Франкська держава.

Музыка – это источник удовольствия
Музыкальные ритмы нам испытывать заряд бодрости и энергии, душевного подъема, забыть о проблемах, расслабиться, настроиться на рабочий лад.  Многие из нас ставят на будильник любимые мелодии – потому что просыпаться так приятнее и настроение поднимается. День начинается с радостных моментов. Музыка очень близка нам. Мы быстро «входим» в контакт с ней: танцуем, двигаемся под звуки ритма. Движения наших тел отображают наше ощущение и понимание музыки, мы словно пропускаем её через себя. Помимо этого, все свои неприятные чувства иэмоции мы проецируем на неё. Музыка нас от стресса расслабиться, успокоиться.

Ученые нашли тому объяснение. Оказывается, музыка воздействует на центр удовольствия в нашем мозге. И мы получаем удовольствие сродни тому, когда едим и занимаемся сексом. 

Музыка справиться состраданием и побороть печаль
Мы слушаем музыку не только, когда наши глаза светятся от счастья, на душе весело и легко. Даже в грустные и тяжелые моменты жизни музыка окружает нас. Но когда на сердце грусть и печаль, в душе осадок горечи, мы ставим пластинку с грустные мелодиями. Тяги к веселым ритмам отсутствует. Ощущение, что печальные и даже трагические мелодии нам справиться с собственной душевной болью, побороть печаль, очищает нас от негативных эмоций. Во время депрессии или в другие тяжелые минуты, многие из нас становятся словно каменные, лишенные чувствовать. Музыка с нотками грусти освободиться от этого защитного кокона, позволяя снова чувствовать, вызывая эмоции, слезы. Одним словом, мы снова начинам жить через чувства. Печаль и грусть размыкает этот круг, в котором мы прибываем во время душевных переживаний. Мы открываемся жизни, успокаиваемся, начинаем глядеть в будущее, ищем новые пути и выходы.

Музыка вдохновляет нас и делает умнее
Музыка – это своего рода вдохновение и муза. Многие талантливые личности обязаны любимым мелодиям новыми открытиями и творениями. Что и говорить, многие из нас творят под любимую музыку: кто-то на кухне, на бумаге, нотном листе или станке. Благодаря объемной музыки, звучащей на трех разных частотах, наш мозг начинает активнее работать. Музыка активизирует мышление, потому как процесс  это эмоциональный, а мелодии дарят эмоции. Под влиянием музыки границы и нашего мышления расширяются.

Музыка защищает нас
Музыка выступает в роли щита, ограждающего нас от окружающих и собственных проблем. Мы пытаемся защититься посредством музыки от излишней общительности. Многие на рабочем месте одевают наушники и включают ненавязчивую музыку, потому это им не отвлекаться на посторонние звуки и сосредоточиться на деле.  Как часто после ссор с ребенком или любимым человеком, тот или иной уходил в свою комнату и включал музыку погромче. Это оградиться от нежелательного общения с родителями, близкими людьми. Поэтому на улицах мегаполисов и крупных городов часто встречаются люди с наушниками. Таким образом они пытаются уединиться и подумать о своем, не чувствуя себя всего лишь песчинкой в огромной массе людей. 

Музыка нам задуматься о «глубоком»
Музыка заставляет нас размышлять о бессознательном, на вечные темы, возвращаться в детство, заново переживать яркие и счастливые мгновения жизни. Потому как эмоции в нашей жизни привязаны к определенным звукам, мелодиям. И когда мы слышим что-то знакомое, то это навевает определенные воспоминания. 

Та музыка, которую мы слушаем сейчас, в этот этап жизни, обуславливает нашу индивидуальность, раскрывает её понять себя, какие мы на самом деле. Музыка, словно, проектор отображает наш внутренний мир. Слушая ту или иную мелодию, мы пропускаем через себя определенные эмоции, которые не показываем и сдерживаем в повседневности.

Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу.  святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.