Обидві культури-це полісні культури, вони формувалися на базі античної громадянської громади .
Загальні риси суспільства і культури : Грецька : Агоністичність (змагальність) ; колективізм; антропоцентризм (гуманізм) – висунення людини на перший план; завершеність всіх жанрів культури; відкритість культури для інших країн і культур . Римська: патріотизм; почуття обов'язку; більш слабке, ніж у Греції, розвиток культури мовлення та ораторського мистецтва.
Релігія: ідея всемогутності божества; відсутність єдиної релігії; зв'язок богів з конкретними полісами; тотемізм, уявлення про загальну одухотвореність природи; герої як посередники між світом богів і світом людей. Рим : обожнювання незрозумілих явищ природи і суспільного життя; анімізм (віра в духів, що мешкають у всіх матеріальних предметах); пізніше поява антро погляду на богів; родові та сімейні культи, сильний вплив грецької релігії; схожість богів з грецькими; вільний прийом в пантеон іноземних богів;
Объяснение:
Форма правления дуалистическая монархия
Авторитарный режим
"Лоскутная империя"-империю разрывали из внутри её социальные и нациоальные проблемы.В политическом отношении Австро-Венгрия делилась на две части — Австрийскую Империю, управляемую с Рейхсрата, и Венгерское Королевство, включавшее в себя исторические земли венгерской короны и подчинявшееся венгерскому парламенту и правительству. Неофициально эти две части назывались Цислейтания и Транслейтания соответственно. Аннексированная Австро-Венгрией в 1908 году Босния и Герцеговина не была включена ни в состав Цислейтании, ни в состав Транслейтании и управлялась особыми органами власти.
Экономика едва возникшей Австро-Венгрии была развивающейся, отстающей от стран Запада, но переживающей индустриальный подъём. Она была унаследована ещё от Австрийской империи. Прежняя политика протекционизма властей и её последствия были ликвидированы реформами конца 60-х годов XIX века. В результате экономика получила импульс к развитию и за несколько лет достигла уровня стран Западной Европы. Переломным моментом стал кризис 1873 года. Он затронул и Австро-Венгрию, где в «чёрную пятницу» 9 мая[12] на Венской бирже произошёл крах. Это значительно ослабило валюту, а количество банков сократилось в несколько раз. Оправиться от кризиса страна смогла только в 1881 году, когда достигла уровня развития 1873 года. Однако в дальнейшем австро-венгерская экономика больше не смогла встать в один ряд с ведущими экономиками Европы и мира. Тем не менее именно тогда зарождаются автомобильные марки Ikarus, Tatra и Škoda.
Объяснение:
