Самым главным достижением Владимира Святославича является крещение Руси. Он старался укрепить и объединить Русь, но в этом ему мешала разница в религиозных верованиях у разных славянских племён. Легенда утверждает, что он выбирал между православием, католичеством, иудаизмом и исламом, и выбрал православие, потому что служба в православном храме ему показалась самой красивой и величественной. Правда же, скорее всего, заключается в том, что бабушка Владимира, княгиня Ольга, уже была православной христианкой и привила ему симпатии именно к этой религии.
Крещение Руси привело к быстрому развитию культуры, распространению письменности по греческому образцу (кириллицы, созданной учениками византийских монахов Кирилла и Мефодия) и, в конечном счете, укреплению и объединению Руси. Это позволило Владимиру также усовершенствовать свод законов, реформировать войско и ввести чеканку монет.
З 1956 року Японія і Росія намагаються вирішити, кому ж належать Курильські острови.
Знову Японія і Росія повернулися до територіального питання в 1875 році, позаяк питання статусу Сахаліну так і залишилося неврегульованим. 7 травня 1875 року було підписано Петербурзький договір: Японія отримала права на всі 18 Курильських островів, Росія – на японську частину Сахаліну.
Объяснение:
Камчатка до острова Хоккайдо, що є територією Японії, тягнеться ланцюжок Курильських островів. Саме вони відокремлюють Охотське море від Тихого океану. Всього ланцюжок складається з 50 островів різних розмірів. Японія претендує на чотири: Ітуруп, Кунашир, Шикотан й архіпелаг Хібомаї, який у Росії іменують Малою Курильською грядою. Від найближчого острова Кунашир японський Хоккайдо відділено протокою Зради.
