история россии параграф 10 9 класс.таблица.1.экономика.2.политика.3.социальная сфера.4.культура.5.внешняя политика.

Відповідь:

вот

Пояснення:

1199 р. (або 1201 р.) – народився Данило Романович;

1205 р. – Роман Мстиславич був убитий поляками, і малолітнього Данила Романовича проголосили галицько-волинським князем;

1206 р. – Данило разом з матір’ю і братом Васильком втекли з Галича у Володимир-Волинський, потім – в Польщу, а з неї – в Угорщину;

1210 р. – молодий князь разом з угорцями захоплює Перемишль і Звенигород, а незабаром відновлює свої права на все князівство. Однак ужитися з боярами не зміг;

1211 р. – Данило знову біжить до Угорщини;

1212 р. – він повернувся в Галицьку Русь і влаштувався в Кам’янці, де деякий час княжив спільно з братом Васильком і матір’ю;

1213 р. – Данило за до тепер уже польського війська захопив і Володимир-Волинський, де його підтримали всі бояри його батька;

1217 р. – князь Волинський захопив Берестій, Угровськ, Верещин, Столпьє, Комов і “всю Україну”,

1219 р. – Данило став самостійним князем, і його королева-мати Анна пішла у монастир. У тому ж році молодий князь поріднився з галицьким володарем Мстиславом Удатним, одружившись на його дочці Анні;

1220 р. – польський король Лешко Білий, посварившись з Мстиславом, вигнав його з Галича і посадив там угорського королевича;

1221 р. – князь Волинський Данило разом з тестем повернули останньому Галицький престол;

1223 р – Данило Романович з військом бере участь в битві на р. Калка;

1227 р – Пересопницький князь Мстислав Німий робить Данила опікуном свого сина Івана, передаючи владу над його землями;

1227-1229 рр. – Данило бере активну участь в князівських міжусобицях. Свариться і мириться зі своїм тестем Мстиславом Удатним;

1229 р. – бере участь в черговому розбраті у Польському королівстві. Захоплює м. Каліш;

1230-1232 рр. – Данило і Василько воюють проти угорців, відвойовуючи у них Галич;

1233 р – Данило за підтримки місцевих бояр все-таки зайняв батьківський трон в Галицькому князівстві;

1234 р. – Данило необачно втрутився в боротьбу інших українських князів, в результаті чого чернігівський князь Михайло Всеволодович зайняв Галич;

1237 р. – син Романа Мстиславовича знову повернувся в головне місто Галичини, і ворота знову відкрили йому місцеві бояри;

1238 р. – князю Данилу нарешті вдалося возз’єднати Галицьку і Волинську землі під своєю владою. Володимир-Волинський він віддав брату Васильку, а місцем своєї резиденції зробив Галич;

1239 р. – зумів приєднати до своїх володінь Київ;

1240-1241 рр. – монголо-татари спустошують землі Галицько-Волинського князівства;

1241-1245 рр. – Ростислав Михайлович Чернігівський кілька разів зазіхає на галицькі землі;

1245 р. – Данило Романович і Василько остаточно розбили Ростислава в Ярославській битві на р. Сан;

1249-1250 рр. – Данило зробив довгу подорож до столиці Золотої Орди, де отримав від хана Батия ярлик на правління;

1254 р. – під впливом своїх західних союзників Данило Галицький все ж погодився прийняти королівський вінець і був коронований в Дрогочині. Папа оголосив хрестовий похід проти татар, але на його звернення ніхто не відгукнувся. Данило Романович, зберігши титул короля, припинив зносини з Ватиканом і почав готуватися до опору власними силами;

1256-1257 рр. – Данило, скориставшись чварами серед монгольської знаті, почав повстання проти ординського ярма. Він завдав кілька поразок хану Куремси, відігнав його війська від Луцька. Однак слідом з’явився хан Берендей і повністю придушив повстання Данила. Сам князь змушений був сховатися в Польщі;

1262 р. – литовські війська князя Міндовга напали на Галицьке князівство. У бою з ними загинув син Данила Роман;

1263 р. – Данило Романович зумів помститися литовцям, розбивши союзне їм плем’я ятвягів;

1264 р. – князь Данило Галицький помер.

Первый русский корабль "Орел".

Солнечным днем 19 мая 1668 г. на берегу Оки-реки у верфи, что была построена здесь по указу государя Алексея Михайловича, собрались все жители дворцового села Дединово. На спусковых салазках стапеля высился двухпалубный красавец корабль “Орел”. Боярин А.Л. Ордин-Нащокин, которому царским указом было определено “корабельным делом ведать”, вместе с голландским судостроителем полковником Корнелиусом Ван-Буковеном (это по его проекту русскими корабельными мастерами Яковом Полуектовым и Степаном Петровым был создан “Орел”) обошли верфь и лично убедились, что к спуску корабля на воду вое готово. На торжество прибыл настоятель коломенского храма Иоанна Предтечи. Сопровождаемый местным священником, дьяконом и Ван-Буковеном, он поднялся на палубу “Орла”. Тотчас же на флагштоках и мачтах корабля взвились огромные флаги и длинная лента вымпела. Отслужили молебен, окропили флаги святой водой и сошли на дединовский бережок. На “Орле” остались лишь несколько человек, руководимых командиром корабля - голландским капитаном Бутлером. Им было поручено отдать якоря, как только корабль сойдет на воду. Ордин-Нащокин, волнуясь, взмахнул рукой, и звонари ударили во все колокола дединовской звонницы. “Орел” тронулся с места и заскользил по стапелю. Торжественный перезвон заглушили залпы салюта. Через минуту-другую первый русский военный корабль закачался на голубой глади окской заводи. “Орел” был вполне совершенным по тем временам судном. Его длина достигала 24,5 м, ширина - 6,5, а осадка составляла 1,5 м. Вооружение состояло из 22 небольших пушек (пищалей). Экипаж - 22 матроса и 35 стрельцов (“солдат корабельных”). Название свое корабль получил в честь русского Государственного герба. Судьба по-своему распорядилась с первенцем Российского флота. Летом 1669 г. “Орел”, яхта, вооруженный струг и две сопровождавших их шлюпки пришли в Астрахань. Здесь они были захвачены войском Степана Разина. Восставшие, опасаясь, что царь Алексей Михайлович использует в дальнейшем военный корабль против них, весной 1670 г. загнали корабль в протоку Кутум, где он простоял в течение многих лет и пришел в ветхость. И, хотя “Орлу” не суждено было выполнить задачу по охране отечественного судоходства на Хвалынском (Каспийском) море, роль его в истории отечественного судостроения достаточно велика.