Русский
Проклятье для Европы состоит в том, что в раздробленной Германии сталкивались интересы крупнейших европейских государств, стремившихся установить гегемонию над германскими государствами, и потому Германия представляла собой "пороховую бочку Европы", т.е. источник постоянных конфликтов между европейскими государствами.
Украинский
Прокляття для Європи полягає в тому, що в роздробленій Німеччині стикалися інтереси найбільших європейських держав, які прагнули встановити гегемонію над німецькими державами, і тому Німеччина являла собою "порохову бочку Європи", тобто джерело постійних конфліктів між європейськими державами.
Наприкінці 18 — початку 19 ст. публікації з проблем української історії набувають якостей професійних наукових досліджень (у 18 ст. історичні розвідки писали переважно аматори — канцеляристи, урядовці, військові та ін. — на дозвіллі). Це було наслідком процесу інституціоналізації історичної науки, зокрема створення університетів, які, поряд з науковими товариствами, стали осередками дослідження історії, підготовки когорти професійних істориків. У Харківському університеті (ств. 1805; нині Харківський національний університет), зокрема, працювали такі відомі вчені, як Х.Роммель, І.Шад, І.Кронеберг, М.Лунін, В.Цих, які створили там ґрунт для появи харківської наукової школи істориків.
