відповіді на запитання рівняння реакцій

Крохмаль

Целюлоза

( С6Н10О5)n

Физичні властивості  крохмалу:

Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.

Физичні властивості  целюлоза::

Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.

хим.властывости крох:

1. Повний гідоліз (кислотний):

(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)

2. Ферментативний гідроліз

(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2

3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.

хим.власт. целюлоза:

1. Гідроліз:

а) під дією ферментів в організмі;

б) під дією кислот в лабораторії.

2. Горіння:

(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.

3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.

сахароза:

Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.

Дуже поширена у природі  — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.

Термін «цукроза»  було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером

Объяснение:

Пусть концентрация соли в насыщенном растворе равна х моль/л. 
В насыщенном растворе соли устанавливается равновесие:
Tl₂CrO₄(тв.) ⇄ 2Tl⁺(водн.) + CrO₄²⁻(водн.)
[Tl⁺] = 2c(Tl₂CrO₄) = 2x моль/л.
[CrO₄²⁻] = c(Tl₂CrO₄) = x моль/л.
ПР = [Tl⁺]² · [CrO₄²⁻] = (2х)² · х = 4х³ = 9,8 · 10⁻¹³ моль³/л³ ⇔ х = 5 · 10⁻⁷ моль/л.
Растворимость есть количество грамм соли, которое может раствориться в 100 г воды, образуя насыщенный раствор.
Пусть есть 100 г насыщенного раствора Tl₂CrO₄. Примем плотность такого раствора за 1 г/мл. Тогда объем раствора равен 0,1 л. В таком объеме раствора содержится 5 · 10⁻⁷ моль/л · 0,1 л = 5 · 10⁻⁸ моль соли. Масса соли равна 5 · 10 ⁻⁸ моль · 524 г/моль = 2,62 · 10⁻⁵ г. Значит растворимость соли составляет 2,62 · 10⁻⁵ г / 100 г воды.