i. античний міф — основа п'єси б. шоу "пігмаліон". (1913 р. побачила світ п'єса б. шоу "пігмаліон". автор назвав її "романом на п'ять актів" і присвятив відомій актрисі кемпбелл — першій виконавиці ролі елізи дулітл. в основу п'єси покладено античний міф про скульптора пігмаліона. він зневажав жінок, а на перше місце у житті ставив мистецтво. якось він вирізьбив із слонової кістки статую морської богині галатеї. його творіння було настільки прекрасним і довершеним, що скульптор закохався у німу статую. пігмаліон попросив богиню афродіту оживити статую. богиня пішла назустріч творцеві і незабаром галатея стала дружиною пігмаліона. однак п'єса б. шоу далека від художнього переказу античного міфу. вона збагачена авторськими доробками, художньо довершена, хоча основна думка міфу збережена.)
ii. провідна думка п'єси б. шоу "пігмаліон". (вона є єдиною що для міфу, що для п'єси б. шоу: погляди людини не можуть бути сталими і незмінними, життєві обставини змінюють і саму людину. позбавлений форми шматок глини в руках справжнього митця може стати витвором мистецтва. сила його — безмежна, адже саме мистецтво пробуджує духовну сутність людини і наділяє її красою і внутрішньою свободою.)
1. основна сюжетна лінія п'єси б. шоу. (двоє вчених — знавець фонетики хігінс і його шанувальник з індії пікерінг — стали свідками брутальної розмови квіткарки з молодим паном. знавець фонетики був вражений вимовою квіткарки, бо "з такою вимовою сиді повік у канаві". щось його змушує сказати співрозмовникові, що, попрацювавши над мовою дівчини, він міг би перетворити її на герцогиню, а вже покоївкою чи продавчинею вона б могла легко влаштуватися на роботу. дівчина почула ці слова і наступного дня прибула до лабораторії хігінса з проханням давати їй уроки фонетики. вона навіть обіцяла заплатити вченому. хігінс хотів відмовитися від набридливої квіткарки, але пікерінг нагадав йому вчорашню розмову і запропонував експериментальним шляхом перевірити, чи зможе хігінс за три місяці зробити з вульгарної квіткарки герцогиню і ввести в оману світське товариство її бездоганною вимовою. хігінс погодився і взявся за тяжку працю. експеримент вийшов вдалий. і це відповідало переконанням самого драматурга, що мистецтво здатне творити чудеса. професор фонетики допоміг елізі дулітл досконало опанувати ійську літературну мову, манери світських панн і стати схожою на справжню леді.)
2. парадоксальність змісту п'єси б. шоу. (п'єсою "пігмаліон" б. шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. п'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі елізи дулітл. та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва.)
iii. п'єса б. шоу на світовій сцені. (п'єса б. шоу швидко здобула популярність. окрім того, сюжет "пігмаліона" став основою мюзиклу "моя прекрасна леді", а за його мотивами створено фільм- "галатея".)
Фразеологизм «Пегаса оседлать» значение
Как рассказывает греческий миф, из крови обезглавленной Персеем Медузы (см. «Взгляд Медузы») возник крылатый конь Пегас. На нем герой Беллерофонт победил морское чудовище, сражался с Химерой и амазонками, а когда гора Геликон, заслушавшись дивного пения муз, готова была подняться к небу, Пегас ударом копыта удержал гору от подъема и одновременно выбил из нее волшебный ключ - Гиппокрену. Чудесное происхождение ключа отразилось в его названии: «крэнэ» - по-гречески «источник», «гиппос», «иппос» - «конь»; этот корень вы встретите и в ряде других хорошо известных вам слов, как, например, «ипподром» - место для бега коней, «гиппопотам» - речной конь, Филипп - любитель лошадей. Каждый, кто напьется воды Гиппокрены, начинает вдруг говорить стихами.
Итак, Пегас сделался конем муз, а более позднее представление сделало его и конем поэтов (самим грекам такое представление было чуждо). Отсюда и возникло образное выражение «оседлать Пегаса», что значит: сделаться поэтом, заговорить стихами.
Возможно, что отсюда же пошло и выражение «сесть на своего конька», то есть заговорить на свою любимую тему. «Оседлать Пегаса» - не единственное выражение, относящееся к поэтам. В том же значении употребляется и выражение «взобраться на Парнас». Парнас, по представлению древних греков, — гора, на которой жили музы. Музы покровительствовали различным видам искусства и наукам (в том числе также истории и астрономии). Когда хотят сказать, что к человеку снизошло вдохновение, говорят, что его посетила или к нему слетела муза. Из девяти муз четыре оказывали покровительство различным видам поэзии.
Вероятно, поэтому в XVIII веке выражение «взойти на Парнас» стало относиться исключительно к поэтам. Музу поэзии Евтерпу сейчас называем редко; наиболее известными остались лишь имена музы трагедии - Мельпомены (о трагиках или любителях трагедии часто говорят «служитель Мельпомены» или «поклонник Мельпомены») и музы
Объяснение:
