Ниже
Объяснение:
Автор – Поль Верлен
Рік публікації – 1866.
Збірка — «Сатурнічні поезії»
Цикл – «Сумні пейзажі»
Вірш складається з трьох строф, по шість чотиристопних рядків у кожній. Це один з наймузичніших творів поета. Особливої мелодики Верлен досягає за до алітерацій та асонансів. Наприклад, у першій строфі присутня алітерація «l», «n» та асонанс «on», у другій строфі використано асонанс «iens» і алітерацію «j», «v».
Вірш французького поета Поля Верлена “Осіння пісня” наповнений сумом і тугою. Автор зіставляє настрій головного героя і осінь, коли в’яне природа, і вітер зриває мертвий листок з гілки. Також можна описати душевний стан героя – його душа, як листок, зривається і летить в сіру далечінь. Все навколо стає непомітним і похмурим. Автор згадує роки своєї юності і на його очі навертаються сльози. Він показує осінь не як золоту пору, а як захід життя, коли природа в’яне.
Емоційний фон вірша створює мелодія кожного рядка – сумна, тривожна, легка. Струни осінніх скрипок хвилюють душу. Змінюються пори року, змінюється людина, її відчуття. Осінь – час переосмислення минулого, налаштування на нові події і враження.
Основні образи поезії – осінь, вітер, листя, струни, годинник, скрипка мають глибоке символічне значення.
Осінь у цьому вірші зображається не тільки як пора року, а й як журба, утома, втрата чогось прекрасного, наближення кінця. Чому сумує ліричний герой, чому тужить за минулим? Хто знає… У вірші не випадково з’являється символічний образ годинника, що відраховує миттєвості.
Сухим листком осіннього листопаду стає душа ліричного героя, що потрапила під владу фатальної долі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pol-verlen-osinnia-pisnia-analiz
