Здесь начинает складываться образ Васи Теркина – образ бывалого солдата, веселого, легкого человека. Но в 1942 году у Александра Трифоновича меняются взгляды на своего героя. Писателя уже не удовлетворяет веселый образ Васи Теркина. И в 1942 году появляется Василий Теркин. Первые главы были встречены восторженно.
Очень интересна композиция произведения. В первой же главе автор сам рассказывает об особенностях своего творения:
Словом, книга про бойца
Без начала, без конца.
Почему так – без начала?
Потому, что сроку мало
Начинать её сначала.
Почему же без конца?
Просто жалко молодца.
Таким образом, каждая глава является самостоятельным произведением
В лиху годину узнаєш вірну людину.
Вірний друг - то найбільший скарб.
Вірний приятель - то найбільший скарб.
Нікому не вір, то й ніхто не зрадить.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже
При горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину.
У лиху годину узнаєш вірну людину.
Нема кращого друга, як вірна супруга.
Одна мати вірна порада.
Вірний друг любить до смерті.
Вірна любов ні в вогні не горить, ні у воді не тоне.
Благородне серце не може бути невірним.
Хто не клявся у вірності ніколи, той ніколи її і не порушить.
