Про далекі минулі часи (творчість Т.Шевченка, А.Чайковського)

І рівень ( по 0,5 б)

Завдання 1 – 6 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише одна правильна

1.Одним із найвиразніших прийомів вірша «Мені тринадцятий минало…» Т.

Шевченка є:

а) прийом гіперболізації;

б) гумору та сатири;

в) прийом контрасту;

г) стилізації під старовину.

2. Ліро-епічний твір історичного або героїчного змісту, часто з елементами

фантастики, називається:

а) метаморфоза;

б) символ;

в) казка;

г) балада.

3. Поезію «Заповіт» Т.Шевченко написав:

а) на засланні, бо вже не сподівався колись побачити рідну Україну;

б) в останній рік свого життя, коли тяжко занедужав;

в) 1845 року, захворівши на запалення легенів;

г) працюючи у пана Енгельгардта.

4. Мрію про щасливе майбутнє народу, віру в нього Т. Шевченко висловлює у

творі:

а) «Мені тринадцятий минало…»;

б) «Тополя»

в) «Причинна»;

г) «Заповіт».

5. Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її («Тополя»):

а) розвеселити співом;

б) віддати заміж за сільського коваля;

в) засватати за старого, багатого;

г) переконати дочку, що коханий неодмінно повернеться.

6. За жанром твір «За сестрою» А.Чайковського – це :

а) оповідання;

б) історичний роман;

в) героїчна повість;

г) героїко-романтична повість.

ІІ рівень ( по 1 б.)

1. Визначте художні засоби в рядках:

а) «сонце ж уже підійшло високо й озолотило своїм промінням степ»:

б) «мені так любо, любо стало, неначе в Бога»;

в) «по діброві вітер виє, гуляє по полю»;

г) «і вражою, злою кров’ю волю окропіте»

2. Що таке метаморфоза як художній прийом? Наведіть приклад з художнього твору.

3. Назвіть елементи сюжету та позасюжетні елементи.

ІІІ рівень ( повна відповідь – 1, 5 б.)

1. Доведіть, що вірш «Заповіт» Т.Шевченка – програмне поетичне звернення до сучасних і майбутніх поколінь.

2.Які риси вдачі до Павлусеві досягти своєї мети (А.Чайковський «За сестрою

кратко перескажу (подробно даже не помню) 
смысл в том, что один мальчик жил с отцом, 
короче отец судья, очень строгий, 
мальчик как-то пошел на рынок и познакомился с другим мальчиком, который жил в замке (заброшенном). 
он привел его туда. 
он жил еще девочкой и мужиком (то ли он родственник, то ли нет. не помню) 
"дурное общество это и есть люди, живущие в замке, пьяницы, бедняки, воры и так далее"
в общем мальчик с ними подружился, 
но они скрывались от какого-то мужика, живущего с этим мальчиком и девочкой и один раз он увидел, что у них незваный гость. они поругались, но потом все ж нашли общий язык. 
ну конец. в том, что девочка заболела и умерла. 
А мальчик ее любил. 
и это не дурное общество было вовсе, а просто бедные люди, 
которым было не на что жить и им приходилось воровать

Если я, конечно, правильно поняла поставленный вопрос, то попробую ответить.

Как известно, причины становления Чичикова аферистом четко прописываются Гоголем в 11 главе, где он знакомит читателя с биографией главного героя. 

Одну из главных ролей в жизни Павла Ивановича сыграли наставления отца, которых он придерживался всю свою жизнь. Копить копейку, угождать всем и вся и т.п. 

У него сформировалось собственное мировоззрение, где главной целью являлось достижение материального достатка, комфортной жизни. 

Идя к своей цели, герой нередко переступал нормы морали и нарушал законы (брал взятки, играл на чувствах дочери своего начальника, выбивая место и продвигаясь вверх по карьерной лестнице и многое др)

Корупция в то время - дело обыденное, поэтому Чичиков не особо задумывался над аморальностью и противозаконностью своих действий. 

Афера с мертвыми душами, идея которой была подслушена Чичиковым, была еще одним путем достижения четко поставленной цели. Неудивительно, что герой поступил подобным образом, ведь предшествующие события говорили о том, что Павел Иванович, мягко говоря, не отличался честностью, Гоголь так вообще открыто назвал его "подлецом"

Павел Иванович - "продукт" того времени, времени, когда подобное поведение не было чем-то удивительным и всеми осуждаемым.