Не знаю правельно но у меня нет твоей книги
Объяснение:
Основная проблема, которую Фонвизин поднимает в комедии «Недоросль», - проблема воспитания просвещенных передовых людей. Дворянин, будущий гражданин страны, который должен творить дела на благо отечества, с рождения воспитывается в атмосфере безнравственности, самодовольства и самодостаточности. В своей пьесе Фонвизин показал основное зло тогдашней русской жизни – крепостничество и нарисовал типичные черты русских крепостников.
На безграничной власти крепостного права основан весь домашний уклад Простаковых. Автор разоблачает жадность и жестокость Простаковых, безнаказанность и невежество Скотининых. Мы видим неопрятную усадьбу Простаковых, где живут и Скотинины. Хозяйка дома то бранится, то дерется: «тем и дом держится». Простакова жестока и груба, но она безумно любит сына. Речь Простаковой безграмотна, но очень изменчива: от робкой интонации она легко переходит к властному грубому тону. Речь Скотинина не только груба, но и полностью соответствует фамилии. О себе и о других он говорит не как о людях, а как о животных.
Объяснение:
Жар-Пти́ця — у східнослов'янській народній творчості — казковий птах сонячного царства із сліпучо-золотавим, мов жар, пір'ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар-Птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджується; Жар-Птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар-Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.
Інша назва Жар-Птиці — «крешана», яка бере вогонь у бога Сонця, креше ним з неба, посилаючи його всюди і в дерево, і в камінь.
Воскреснути — це саме викресати живий вогонь, жар тієї птиці, що креше з неба блискавиці.
Вона їсть золоті молодильні яблука, які дарують красу, вічну молодість і безсмертя. Коли співає Жар-Птиця, з її дзьоба сиплються перлини. Вона здатна перевтілюватися в червоного і чорного коня. Червоний кінь — то сонце, а чорний — то нічне небо. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство, тобто у вирій. Не випадково в українських народних казках герой не може окремо здобути ні Жар-птицю, ні вогняного коня, ні царівну-золотоволоску. Це сутності космогонічні й нероздільні.
Зображення Жар-птиці, разом зі Світовим деревом, тваринами, солярними знаками, чоловічою та жіночою постатями, можна побачити на лезі бойової сокири з оленячого рогу (II тис. до н . е.), знайденій поблизу села Дударкова Київської області
