— Із Ребеккою якось так вийшло… — Мілош затнувся. — Точніше не вийшло, — уточнила Буба. — Так, справді. Сам не розумію, чому. Не знаю, що я зробив не так, — поскаржився хлопець. — А ти й не зробив…
Люди вигадили собак, щоб попри проблеми ніхто не сумнівався, що повернувся до себе додому
Слова, немов сніжинки, — думала Буба. — Коли торкаються нашої шкіри, можуть викликати радість або відчуття холоду. А потім зникають. Мовчанка краща, ніж слова, бо звільняє місце для думок. Мовчання…
На щастя, трапляється нагода зрозуміти, що ми занадто узалежнені від інших. Чіпляємось, наче реп'яхи, до абсолютно безнадійних людей, зате не помічаємо поруч класних товаришів
