Зараз за вікном 2013 рік. Всі ми жевемо в період розвитку все новіших та новіших технологій. Телевізори з ультратонкими екранами, сенсорні телефони, пральні машини, мікрохвильові печі Все це оточує нас. А чи змінився наш відпочинок? Відповідь на це запитання досить проста - ТАК. Раніше діти бігали на вулицях, гралися з друзями у різні ігри або тихо із задоволенням читали якусь цікаву книжечку. Зараз же замість вище сказаного ми дивимося телевізор або граємо на комп'ютері, які сильно псують наш зір і через що ми страждаємо у майбутньому. Нажаль сучасні підлітки та дорослі не розуміють. Їм краще подивитися фільм протягом 2 годин, ніж читати книжку на 200-300 сторінок. Авжеж вигідніше та зручніше подивитись все по екрану, з'економивши багато часу. Проте, коли ти читаєш книжку, вглиблюєшся в кожне прочитане слово, ти розумієш все набагато краще й цікавіше. Книжки, ніби люди, кожна відрізняється одна від одної. В одній ми можемо прочитати про тваринок та домашніх тваринок, яких ми так любимо, які дарують нам радість та задоволення. В іншій про чисте та вічне кохання, яке не згасає при будь-яких ситуаціях, без зрад і негараздів. В третій, про войовничих та відчайдушних лицарів, які рятували простих людей і чарівних дам.
Читаючи книжку, ми переживаємо разом з її героєм всі емоції таподії, зливаємося з ним, стаємо одним цілим. Це дає нам змогу це дає нам змогу зрозуміти сенс, зрозуміти думки та душу автора ціїє книжки. Фільми ж нам цього дати не можуть. Можливо це буде реально років через 200, а можливо й ні.
Отже, я вважаю, що книжка - це людський скарб, який нічим і ніяк не можна замінити, який нас зацікавлював, зацікавлює і буде зацікавлювати ще багато-багато віків та століть.
Я напишу сочинение-рассуждение по повести Салтыкова "О том, как один мужик двух генералов прокормил".
В век Салтыкова да и по наше время генералы были ленивы и "рассыпчаты". Они ничего не знали. И привыкли к богатой жизни.
Салтыков показывает своё отношение к его героям. Он передает нам, что генералы неумехи, хотя строят из себя важных людей. И он противопоставляет этим генералам-лентяям работягу мужика. Он, в отличии от генералов, при на острове т посадил картофель, сделал себе жизнь на острове прекрасной.
