Задание #1
ответ: Получить товар гораздо легче, чем деньги.
Задание #2
Составьте слово из букв:
Л ННЫАУТОРАНБЬМЕЙ -> Натуральный обмен
Задание #3
Вопрос:
В России толчок к развитию оптовой торговли дало принятие Алексеем Михайловичем Тишайшим « Новоторгового устава»
Выберите один из 4 вариантов ответа:
1) Русской правды
2) Царского устава
3) Торгового устава
4) Новоторгового устава
Задание #4
1) – A.
2) – Б.
Задание #5
Запишите ответ: Торговля
Задание #6
Вопрос:
Сейчас на долю международной торговли приходится около 2 процентов всех мировых хозяйственных связей.
Запишите число: 2
Задание #7
Составьте слово из букв:
АЕОТИПЙЛ П ВТРОТБРИЩЗЕАЕЕ -> О защите прав потребителя
Задание #8
Запишите ответ: Бартер
Задание #9
Выберите один из 5 вариантов ответа:
4) верно 1
Задание #10
Вопрос:
Соотнесите виды торговли и определения характеризующие их.
Укажите соответствие для всех 4 вариантов ответа:
1) – Г
2) – А
3) – Б
4) – В
Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їхній об'єкт можна лише через розкриття суб'єктів економічних відносин.
Суб'єкти економічних відносин — це сторони (фізичні та юридичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожну із сторін, яких завжди є дві (продавець і покупець або виробник і споживач) слід розглядати як окремого суб'єкта, якому притаманний свій інтерес. Вступаючи у економічні відносини з іншим суб'єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той, хто вступає з ним у відносини).
Суб'єктами економічних відносин є як індивід, так і різні соціальні спільноти (підприємство, товариство, асоціація, кооператив тощо), а також держава в цілому. Адже цілком очевидно, що в економічні зв'язки вступають не тільки фізичні, а й юридичні (фірма з фірмою або фірма з індивідумом) особи. Економічні відносини з приводу різного роду форм виробничого, наукового, технічного та іншого співробітництва, торгівлі існують також між державами.
Суб'єкти економічних відносин обов'язково мають бути власниками. Мова йде передусім про індивідуальну власність людини на суспільно-виробничу силу її особистої праці (здібності, знання, досвід, носієм яких є кожна людина). Це зумовлює виключне право кожної людини вільно розпоряджатися своєю продуктивною силою, використовувати її цінності у власних інтересах. Водночас певні суб'єкти мають у своєму розпорядженні засоби виробництва, використовують їх на свій розсуд, розпоряджаються створеними у процесі трудової діяльності благами: споживають, продають, використовують на розвиток виробництва. Ними можуть бути окремі індивіди, сім'ї, підприємства, громадські організації.
Становище суб'єктів економічних відносин постійно змінюється, адже їхній розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом з останніми, вони активно впливають на них через свої інтереси.
Досвід переконав, що уявлення про економічні відносини, їхні суб'єкти, що начебто спрощуються в процесі економічного розвитку, як це було донедавна, є хибним. Процеси, що відбуваються у реальному житті, свідчать про зворотнє, тобто про ускладнення економічної структури суспільства. Витіснення багатоманітних форм господарювання (особистих, приватних, сімейних, колективних) підприємствами, заснованими на державній формі власності, паралізувало економічне життя багатьох суб'єктів виробничих відносин, не давало змоги реалізувати їхні інтереси повною мірою. Це стримувало розвиток економіки.
+«Включити» всіх суб'єктів виробничих відносин, їхні інтереси в економічне життя, надати динамізму суспільному виробництву, вивести економіку країни на якісно новий рівень — найважливіше завдання. Його можна вирішити не підпорядкуванням одних інтересів іншим, а поєднанням різнобічних інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Объяснение:
