2. Чи є сенс припускати, що саме з таких дитячо-підліткових стосунків народжується справжнє кохання й справжня дружба? У повісті про перше кохання.

Основна ідея твору Л.Українки "Касандра" втілена у словах:

Нема Кассандрі зброї! Тільки слово  

Та й те в зневазі, у погорді людській.  

О, знали ви, боги, чим покарати!  

Пророчий дар дали безсилій жінці!  

Якби могла я збройною рукою  

Все доказати, що казати мушу,  

Не та була б ціна й повага слову,  

Проклятому від заздрісних богів…  

…І як я смію їм казать: борітесь,  

Коли сама для боротьби як жертва?

Людині, яка бреться за правду, недостатньо лише знати цю правду.  Вона повинна мати волю й силу для боротьби за правду. А цього Касандрі не дано, тому вона сама стає жертвою.

 Письменник перебирає тринадцять варіантів назви твору. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. І він записує: "В зелених горах".
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.