Объяснение:
Думаю, чи випадково так склалося, що один із найсильніших наших боксерів — Володимир Кличко — вкотре підтвердив свій титул чемпіона саме тоді, коли в кінотеатрах почали крутити перший за роки незалежності дитячий фільм «Іван Сила». А ще — чи міг би кіногерой Іван Сила, як ті ж таки брати Клички, стати позитивним прикладом для підлітків, яким адресовано фільм? Чи здатен він із його кіно-гаслом «Правда завжди переможе» стати для хлопчаків тим, на якого хотілося б рівнятися? Таким собі «міцним горішком» і супергероєм, родом із закарпатського села Білки.
І ще думаю, чому книжка Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» («Видавництво Старого Лева», 2007), яку покладено в основу кінострічки, опинилася якось на маргінесах. Може, це тенденція — не говорити про книжки? Бо й про те, що за романом Володимира Рутківського «Сторожова застава» («А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», 2012) теж зовсім скоро знімуть фільм, навіть профільні літературні сайти ні словом не обмовилися. Дивно, бо в університеті мене вчили, що екранізація — вторинний продукт, це завжди інтерпретація літературного твору, погляд цілої команди людей — режисера, сценариста, акторів, костюмерів, продюсерів, зрештою, глядача й багатьох інших. Це завжди щось цілковито відмінне від літературного твору, де відбувається головним чином діалог книжки й читача, навіть не автора й читача. Бо те, що автор «хотів сказати» часто не має нічого спільного з тим, що він у результаті сказав. Адже й послання авторів фільму «Іван Сила» (режисер — Віктор Андрієнко, сценарій Віктора Андрієнка та Ігоря Письменного) відрізняється від того, яке, підозрюю, мав на увазі автор книжки. У книжці Гавроша головне — пізнавальність і розважальність: треба було розповісти дітям цікаву й захопливу історію про їхнього співвітчизника, не вдаючись особливо в роздуми про те, ким був Іван Фірцак, чому він став саме таким, чому покинув кар’єру в розквіті слави й повернувся в Україну, де його благополучно на довгі роки забули. У розважальній пригодницькій книжці можна зробити героя трохи смішним і карикатурним, характери — поверхневими, можна наприкінці кожного бою чи трюку вкладати йому в уста мрії про «мамині галушки», а в іншій книжці (про дитинство Івана Сили з серії «Життя видатних дітей» «Граней-Т») можна взагалі написати, що мама в Іванка померла, коли той був ще зовсім малий… Гм, а може, згадка про мамині галушки — то мало би бути не смішне, а навпаки — дуже сумний лейтмотив, який би нагадував читачеві, що герой твору є сиротою? Тоді все стає місця і мої претензії безпідставні.
Натомість Віктор Андрієнко в своїй інтерпретації життя Івана Сили намагається зробити кіно про велику людину, героя, якому не віддали належного. Фільм завершується епізодом, де старий уже Іван Фірцак-Кротон допомагає витягти вантажівку з багна (по суті здійснює подвиг), а односельці на те кидають: «Отак би й зразу!» й відразу розходяться. Ні оплесків, ні визнання. Стрічка вийшла трохи сентиментальна, трохи весела, а трохи схожа на голлівудські фільми про шлях селянського парубка до американської мрії. Тільки ось в українському варіанті ця мрія сон (уся ж бо історія наснилася хлопчакові, який зупинився на ніч у хаті Івана Фірцака), і це у фільмі Андрієнка чи не найсумніше. Мабуть, тому й музика у фільмі прекрасна й печальна, яка тільки в титрах змінюється життєствердним і натхненним саундтреком «ТНМК».
До речі, стрічку про найсильнішу людину ХХ століття, нашого співвітчизника й кумира європейської молоді початку ХХ століття, якого у світі знали краще, ніж в Україні, на 100% профінансувала держава. У неї, за словами Катерини Копилової з Держкіно, своя вигода — виховання молодого українського глядача, який в основному сформований іноземними фільмами, героями та цінностями. Про це говорить в інтерв’ю й виконавець ролі Івана Сили, донецький силач Дмитро Халаджи: «Найчастіше звертаємо увагу на чужих героїв. Але нам потрібно згадувати про своє, національне надбання. Це фільм про забуту історію українського народу. (…) Приміром, китайці дотепер знімають десятки фільмів про одного Брюса Лі. Адже в нас теж є ким пишатися — той же Піддубний, Фірцак і багато інших, імена яких у свій час звучали на весь світ! Але ми чомусь ховаємо це, десь це в нас закопане, зарите…». І при тому бажано згадувати таких героїв, які після здійснення подвигів жили довго й щасливо, додає Володимир Рутківський, який у своїх творах формує якраз позитивний образ історичних героїв, без плачів і марних смертей.
1. розповідь про мешканців села спасівка: звичаї, обряди, особливості поселення, взаємостосунки, діяльність. серед спасівчан — родина судаків (дід андрій, його син степан з жінкою палажкою, два сини — петро і павло, дочка ганна). павло — розбишака, завжди захищав сестру ганну. під час нападу татарви село спасівка згоріло, його мешканців або вбито, або забрано в полон. павлусеві вдалося втекти від загарбників, він вирішує розшукати сестру і визволити її з полону. 2. опис українського степу. розповідь про роль свиридової могили для козаків. семен непорадний знімає з коня пораненого павлуся, надає йому притулок. приїзд козацького загону, в якому служив петро, брат павлуся. зустріч братів. з розповіді павлуся петро дізнається про пожежу в спасівці та трагічну долю своїх рідних. дід панас лікує павлуся. козаки вирішують вранці наздогнати татарське військо і здійснити напад на нього. 3. під час відпочинку козаків до їх табору наближався татарин. він хотів всіх перерізати, але його вислідив і спіймав непорадний за аркана. полонений татарин розповів про напад орди на спасівку. до козаків прибув загін на чолі із сотником андрієм недолею. між андрієм і остапом виникла сварка стосовно того, хто буде керувати козацьким військом. татарин має велике бажання обмінятися з павлусем сідлами. хитрість і підступність татарина викриває козак непорадний. козацтво вирішує вийти у похід на татар, користуючись інформацією полоненого. 4. хвилювання павлуся перед битвою. під час військових подій петро намагається бути з братом. козаки у стані ворога. битва. в бою гине тріска, багато козаків. поховання загиблих. перемога над ворогом. в полон до козаків потрапляє молодий мустафа-ага. с. непорадний відпускає полоненого ним татарина на волю. 5. степан судак розпутує мотузку на руках і за ножа є багатьом спасівчанам. під час нападу козаків на татар бранці тікають до річки в очерет. зустріч степана судака з синами. козаки переслідують татар. павлусь всупереч застереженням батька і брата вирушає у небезпечну подорож, щоб визволити рідну сестру з неволі. 6. павлусь розшукує сестру. двічі зробив зупинку для перепочинку. харциз карий, який вислідив хлопця, не дав йому можливості подорожувати далі. злодій продає павлуся татарам-купцям. карий раптово зустрічає козаків і намагається вдати із себе полоненого, що втік від татар. гусейн впізнає карого. козаки дізнаються про долю павлуся. суд над харцизом, який чинить гусейн. 7. павлусь сподобався багатому татарському купцю сулейману. сулейман привіз хлопця до себе і подарував його своєму синові мустафі. хлопець терпить приниження від молодого хазяїна, але думка про пошуки сестри підбадьорює його. за непокору павлуся відправляють служити на конюшню. хлопець тікає, заздалегідь приготувавшись до цього. перешкодою до втечі був татарин, якого павлусь намагався обдурити різними . хлопець повертається до мустафи, його очікує чергове покарання. кару призупинено. павлусь від’їжджає до девлет-гірея. 8. павлусь потрапляє у бахчисарай на прийом до девлет-гірея, який намагається знайти відповідь на запитання: «що відомо про мого сина мустафу? » щоб дати відповідь на це запитання, павлусь, до хитрощів, пропонує девлет-гірею віднайти сестру ганнусю. сестру знайдено. хвилююча зустріч павла з ганнусею. павло інструктує сестру перед розмовою з девлет-гіреєм щодо його сина мустафи. брат з сестрою перебувають при дворці девлет-гірея, поки тривають подальші пошуки мустафи. 9. під час перебування у девлет-гірея павлусь згадав, як на україні святкується різдво (колядки, щедрівки, ковзання на санках). повернення хана з сином додому. викривається хитрість павла стосовно того, що ганнуся бачила, як склалася подальша доля мустафи у козаків. хан пропонує хлопцю з сестрою залишитися жити з ним, прийняти нову віру. павло просить для себе і сестри вільну, щоб повернутися на україну, а також викупити у сулеймана-ефенди земляка остапа швидкого.
