Цитатна характеристика Катерини і Ганни у творах Шевченка:
Ганна ("Наймичка")
"І наймичка / Тяжко заридала"."...молитимусь, із самого неба долю виплачу сльозами і пошлю до тебе""Чи живий синочок, чи здоровий, чи добре йому в тих людей на хуторі, чи може кривдять його?""Зомлів Марко, / Й земля задрижала. / Прокинувся... до матері / - А мати вже спала!"Катерина ("Катерина"):
"Не слухала Катерина / Ні батька, ні неньки, / Полюбила москалика, / Як знало серденько"."...свою долю / Там занапастила""Будь щаслива в чужих людях, / До нас не вертайся!""Довго, довго, сердешная, / Все йшла та питала; / Було й таке, що під тином / З сином ночувала".Відповідь:
Зульфат кинув каменем у чоловіка на підводі, тому що той зневажливо поставився до вчительки хлопця - Наталі Миколаївни. Зульфат так намагався захистити свою вчительку.
Моє ставлення до вчинку Зульфата неоднозначне. Я підтримую хлопця у його спробі захистити молоду жінку з немовлям, але не виправдовую його занадто запальний характер і небезпечний іб захисту. Камінь міг поцілити у когось іншого, агресія хлопчика налякала інших людей.
Пояснення:
— Поду-умаєш, яка цяця... Ва-ам! Ну, тоді пухни з голоду! — Видно, сукня йому подобалася.
— Ходімте, хлопчики, проведете мене трошки, — сказала Наталя Миколаївна до Климка і Зульфата.
Вони пішли геть від базару. А бородань перепитав у когось із натовпу:
— Хто вона? Вчителька? — І погукав: — Ей ти, вчи-тельша!.. Горда! Іди сю...
Він де встиг доказати, хутко присів на возі й затулив голову руками. Каменюка пролетіла понад ним і вдарилася об стіну аптеки. Натовп одсахнувся від воза, всі злякано дивилися на Наталю Миколаївну та хлопців
