Чарівне Закарпаття милує неповторними краєвидами, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. Одним із найвидатніших місць області є справжній замок Паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
Дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, оточеного полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. Говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в X ст., які проживали тут. Першим володарем міцної фортеці став князь Федір Корятович, який перетворив її у свою резиденцію. Він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. Навколо споруди ростуть зелені дерева. Вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
Споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. Замок оточений глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. Передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. Багато людей приходять побувати там, подивитись на Мукачеве з висоти.
Сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. Я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
Мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів Середньовіччя. Я горджуся тим, що завдяки Паланку про наше Закарпаття говорять навіть за кордом. Тому цінуймо та зберігаймо його!
На мою думку, що в нашому сучасномусвіті важливіше бути мудрим. Між освіченістю і мудрістю існує певна різниця. Але і освіченим теж непогано стати: важливо сумлінно вчитися в школі, читати розумі книжки та дивитися повчальні кінофільми.
Але я підкреслюю, що все ж-таки мудрим бути важливіше. По-перше, мудра людина добре засвоює знання і вміє практично їх застосовувати. Тобто, на мою думку, сфера мудрості для людини в житті ширше, ніж сфера освіти. Адже освіта - це просто процес засвоєння знань, формування характеру особистості, а мудрість – це глибокий розум, що спирається на життєвий досвід.
По-друге, часто буває так, що неосвічена людина в деяких випадках виявляється мудрішою, ніж освічена – вона поводиться м'якше, розумніше і людяніше, ніж людина освічена. І результат діяльності такої людини також може бути значно кращим.
Звернімося до прикладу з історії. Адольф Гітлер мав блискучу освіту, але він не був мудрою людиною - адже мудра людина ніколи не скоїть те, що вчинив він. Саме тому він і отримав розгромну поразку від радянської армії.
Наведу приклад. Звернімося до роману "Мiсто", головний герой якого, Степан Радченко, освічений, але чи мудрий? Він робить дурні, необдумані вчинки, деякі з них – із трагічними наслідками. Так, він зіпсував відносини між родичами, зіпсував кар'єру своєму товаришу, що втратив роботу та сім'ю ... один з його вчинків взагалі призводить до смерті.
При цьому я не виключаю бажаність освіченості. Після школи я особисто планую продовжити навчання в університеті, а якщо не вийде, то принаймні в коледжі: він дає вищий рівень освіти, ніж професійні ліцеї. Хороша освіта дає людині багато цінних знань і умінь, які так необхідні у сучасному світі!
