ответ ниже
Объяснение:
Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше — 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо "зимнього", святкують урочисто, за гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.
Бо Святий Миколай — другий після Бога заступник людей від усіх проблем нещасть. Відомо, що все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше люблять і шанують його діти.
Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на до бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали "батьком сиріт, вдів і бідних". Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. Святий Миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.
Одного світлого сонячного дня мої товариші та я відправились на прогулянку. Коли почало темніти, ми зрозуміли, що загубились. Батьків турбувати не хотілось, бо вони б почали нас лаяти. З цієї ситуації ми вирішили виходити самотужки.
Довго-довго ми блукали невідомими вулицями, питали у людей, як знайти нашу вулицю. Ми вже не сподівались на щастя, як до нас під'їхала автівка. Спочатку ми злякались, а потім побачили у водії батька нашого товариша Антона. Він нас довіз додому та навіть нічого не повідомив батькам. Ось така пригода сталась.
