9. Запишіть речення, розставивши розділові знаки.
1.Старий ще більше насупився але доскіпуватися не став той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим лізти не в своє.
2.Землю поважай вона дасть урожай.
3.В хлопця аж мурашки пішли поза спиною маляр видався йому за чарівника.
4.Ураз усе покращало біля мене і ясени з блакитними тінями й зеленим шумом і нагорблена клуня з чотирма вітрами і скрипливі ворота од яких піде в щось гарне моя дорога і маківки, що бринять і бринять на городі і навіть ледачі гарбузи що повдягали різнобарвні сорочки та й лежачи вихваляються ними.

Основний обов'язок Людини, на мою думку, - бути щасливим.

Якщо врахувати, що відповідно до тлумачних словників, слово "щастя" визначається, як почуття і стан повного, вищого задоволення, а задоволення - почуття задоволення, яке відчуває той, чиї бажання, прагнення задоволені, то неодмінною умовою для того, щоб вести мову про власне щастя, є наявність у Людини свободи.

Свобода ж для мене - це можливість приймати рішення про те, який результат Людина хоче отримати, визначення шляху досягнення цього, а також справжня реалізація та отримання цього результату, - без необхідності узгодження цього з ким би то не було ще.

Інакше кажучи, якщо у мене немає волі, якщо я перебуваю в залежності від чиїх би то не було інтересів і думок, то я не можу бути щасливим за визначенням, так як не маю можливості вибирати, якому власним бажанням присвячувати себе і свої зусилля.

І якщо це так, то, отже, для вирішення питання про реалізацію свого головного призначення - "Бути щасливим", необхідно до цього також вирішити питання про те, щоб бути вільним.

І якщо вирішення питання про свою свободу - це вирішення питання про свою згоду або не погодитися з тим, щоб в моєму житті відбувалися б певні події; і це питання власного вибору в конкретних умовах під впливом обставин, в тому числі що вимагають, часом, подолати страх і свій раніше негативний досвід, то питання про своє щастя - це вирішення питання проходження своїм бажанням, питання досягнення максимального задоволення від цього прямування, а також від його результатів.

Прості:

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори.

Одна граматична основа: село — підмет, розкинулося — присудок

Гості й хазяїни почали полуднувать, знов випили по чарці й розговорились.

Одна граматична основа: гості й хазяїн — підмет, полуднувать, випили, розговорились — присудки.

Складні:

Вертається вона в хату, а свекруха спить на печі, аж хропе.

Дві граматичні основи: вона — підмет, вертається — присудок; свекруха — підмет, спить, хропе — присудки.

Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось.

Три граматичні основи: Мотря — підмет, заходилась чистить — присудок; Кайдашиха — підмет, охала, встала — присудки; розвиднілось — присудок.