ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.
Объяснение:
Іван Сірко був кошовим отаманом. Він все своє життя присвятив боротьбі за волю неньки України і її народу. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так знесилив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. » Для ворогів він страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий», — така про нього слава йшла серед народу. Про цю видатну історичну постать було складено багато дум, пісень, легенд. З думи «Вдова Сірка Івана» ми дізнаємось про те, що у нього була жінка та двоє синів — Петро і Роман. Що він не був вдома сім років. Мабуть, тут йдеться про визвольну війну 1648— 1654 pp. В усній народній творчості український народ наділяв героїв-козаків фантастичними здібностями. Так, у легенді «Як Сірко переміг татар» герой перекидається на хорта, щоб звільнити «православних християн» з полону. Народ говорить, що в його могилі поховано лише одну руку, а він сам ходить по світу і допомагає українським військам побивати ворогів. Образ Івана Сірка в народній творчості є узагальненим. Він уособлює в собі найкращі риси, притаманні козакам-визволителям, козакам-захисникам. Коли я читаю ці твори, в моїй уяві постає кремезний чоловік, засмаглий, з козацькими вусами та «оселедцем», з шаблею на боці. Він їде на великому коні безкраїм степом, вдивляється в далечінь, а під ногами хвилями стелиться ковил.
Объяснение:
