Відповідь:
Пояснення:
ожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які до досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. Тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!
Кожній людині суще відкривається у різних своїх проявах, в той час як одні схильні його бачити і осмислювати як єдину, живу і неповторну особистість (Бога, Творця) інші схильні його бачити у вигляді основи і матері всіх речей (матерії). Ще в стародавні часи суще відкрилося одним людям (серед яких були старожитні євреї) як єдина і неповторна особистість, жива істота, саме життя, яке є джерелом життя для людей і для всіх створінь, наділяє усіх життєвими благами, всім необхідним для життя. Тому ці люди стали називати суще так як вони його бачили - "благим", "тим, хто наділяє благами" або Богом. На противагу їм інші люди (серед яких були старожитні греки) вже в стародавні часи бачили суще як щось неживе, основу і матір всіх існуючих у світі речей, або матерію. Звичайно в історії глобального суспільства ці два сприйняття сущого співіснували, поєднувалися і доповнювали одна одну, хоч як правило лише одна з них брала верх у суспільному житті тої чи іншої держави.
Дайте лутший ответ
