Корецький замок заснований князем Дмитром Ольгердовичем в кінці XIV ст. Від замку збереглися руїни — надбрамна вежа та залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу.
Корецький замок протягом століть змінювався від оборонної споруди з неприступними мурами до панського палацу у стилі бароко. Варто звернути увагу на Кам’яний підйомний міст, який зберігся і до нашого часу.
Корецький замок стоїть на високому пагорбі над річкою Корчик на місці давньоруського городища XII ст. Укріплення заснував в кінці XIV ст. син великого князя литовського Ольгерда Дмитро. Згодом його власниками стали князі Корецькі. Кам’яний Корецький замок заклав у другій половині XVI ст. Юхим Корецький. На рубежі XVI — XVII ст. замок реконструювали в регулярний бастіонний, обнесли валами і ровом. У 1831 р. цей палац був знищений пожежею. З тих пір палац не відбудовували.
Від Корецького замку збереглися прямокутна в плані триярусна надбрамна вежа та залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу що примикають до неї. Очевидно, саме на ці руїни звернув увагу і замалював їх Тарас Шевченко, перебуваючи на волинських землях за завданням Київської археографічної комісії восени 1846 р.
Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез[25] — праслов'янська[26][27][28], давньоруська[29][30], південноруська 10-11 століття[31][32] та інші[* 5]. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI ст. внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського)[33]. У 18 — 20 століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської влади[* 6].
Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»), зрідка — латинку в різних варіантах.
Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі[34], які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів[35]. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами).
