Вишивка - це душа нашого народу. Розглядаючи різноманітні орнаменти, можна зрозуміти, чим жили люди, у що вірили, що цінували. Вишивав наш народ рушники, ікони, картини, вбрання. Вишивка символізувала здоров’я і красу, віщувала щасливу долю. Вишивані речі передавали із покоління в покоління, тому вони ще символізували родинну пам'ять.
Вишивані рушники та одяг були оберегом людини від лихого ока та зла. Коли людина створювала речі, то вона вкладала у них усю душу, намагаючись зробити справжній оберіг. Роздивляючись тонку роботу майстрів, можна тільки дивуватися їхній закоханості у роботу та щирій вірі у те, що їх виріб обов’язково принесе людині щастя, добробут, любов.
Тепер Еней убрався в пекло,
Прийшов зовсім на інший світ;
Там все поблідло і поблекло,
Нема ні місяця, ні звізд, Там тільки тумани великі,
Там чутні жвлобнії крики,
Там мука грішним немала,
Еней з Сивіллою гляділи,
Якії муки тут терпіли,
Якая кара всім була.
Смола там в пеклі клекотіла
І грілася все в казанах,
Живиця, сірка, нефть кипіла:
Палав огонь, великий страх!
В смолі сій грішники сиділи
І на огні пеклись, горіли,
Хто, як, за віщо заслужив.
Пером не можна написати,
Не можна і в казках сказати,
Яких було багацько див!
