Хто на Щуку подав до суду «бомагу»?

а) невідомо; б) Осли; в) Лисичка.

2. Л. Глібов говорить про суддів, що це народ…

а) хитрий і розумний;

б) справедливий та чемний;

в) добрячий та плохий.

3. У чому була суть першого вироку, який винесли судді по справі Щуки?

а) ув’язнити на один рік; б) зварити з неї юшку; в) повісити на вербі.

4. Займенники...

а) означають кількість предметів;

б) вказують на предмет (особу), але не називають його (її);

в) є назвою дії предмета.

5. Займенниками третьої особи є…

а) я, ви, вони;

б) хлопчик, вона, воно;

в) він, вона, воно, вони.

6 Установіть відповідність,

Займенники Розряд за значенням

1 котрий, чий, скільки А особові

2 стільки, такий, той Б вказівні

3 ніякий, ніхто, нічий В питальні

4 хто? що? який? Г заперечні Д відносні

7 . Дієслово — це частина мови, яка:

а) виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки;

б) означає дію або стан предмета;

в) означає назву предмета;

8. Укажіть рядок, у якому всі дієслова доконаного виду:

а) пообіцяла, стояли, доказати;

б) падало, мріяв, вміти;

в) прочитав, відвідала, забули.

9 У якому рядку записані дієслова майбутнього часу?

а) напише, співатиме, придумають

б) росте, лежать, читає

в) полетить, іде, летіла

1: а
2: б
3: сонце
4: а
5:
6:а
7:
8:г
9:а
10:
11:а
12:

1: [дивуйешс‘а], [шчоденник],[він‘йетка],[прислівйа]
2: Допомагати,прикордонний,чорніти,безпорадна, прізвисько, стежина.
3:

1:коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Проводжали їх урочисто, всім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а сивий статичний у громаді чоловік благословляв їх. Отаман востаннє оглядав своїх побратимів. Зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді можуть покластися один на одного в найбільшій небезпеці

«народ шукає в геніях себе». ці слова в. симоненка досить точно сутність історичного покликання геніальної особистості: бути не лише духовним провідником і пророком, а й дзеркалом, яке найоб'єктивніше відображає «лице і характерну поставу свого народу». у цьому зв'язку т. шевченко своє призначення виконав сповна.його творчість — це документ найбільш об'єктивної і виваженої характеристики українців, це книга їхнього буття і водночас своєрідна візитна картка, за якими націю пізнає і сприймає світ. недаремно шевченків «кобзар» як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу брали з собою до невідомої далекої канади наприкінці xix ст. перші українські переселенці.найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв'язок із землею. землю як основу основ, як найбільшу цінність вони поетизували й обожнювали з особливим почуттям, а тому не дивно, що в народних піснях сам господь засіває ниву житом-пшеницею.т. шевченко як геній, що показав народ у всіх вимірах його життєдіяльності (і побутовому, і морально-етичному, і соціально-політичному, і естетичному), передусім змальовує українців як хліборобів, бо ж праця на землі була найвищою цінністю його роду й народу. у нього, як і в народній творчості, ісус за плугом ходить, а марія їсти носить. зображення найсвятіших у такій невластивій для них іпостасі обумовлюється тим, що поет, як і народ, розцінював хліборобську працю як святу, адже завдяки їй існує рід людський. у цьому зв'язку цікавий такий факт із життя т. шевченка. перебуваючи 1847 року в україні, він намалював у подарунок землеміру д. демичу дворічну ікону на металі, з одного боку якої був зображений ісус христос, що благословляє хліб.культ матері-землі-годувальниці сформував в українців і обожнення жінки-матері, бо жінка так само дає життя,плекає й підтримує його своєю любов'ю, ніжністю й турботою. саме тому ставлення до жінки було особливо шанобливим. це засвідчує й лексичне значення слова «дружина» — вона друг, а не служниця своїм чоловікові та дітям. до речі, в українців слово «дружина» вживалося щодо обох із подружжя.  жінка, дружина, мати була не тільки берегинею сімейного вогнища, а й визначальною мірою хранителем нації, її духовності. адже передусім від матері дитина переймала рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції роду, його святині. саме тому у т. шевченка маємо таке поклоніння, таке обожнення жінки-матері, що засвідчує висоту духовного аристократизму і поета зокрема, і народу в цілому.  культ матері-землі, культ жінки-матері обумовив і запрограмував на віки особливості психологічного складу українців, зокрема їх лагідність, щирість, довірливість, а понад усе — пристрасність, емоційність. і те, що т. шевченка називали найперше поетом почуття, жодною мірою його не принижує. він так само й поет глибинної філософської мислі, але першоджерелом її було таки почуття, бо ж почуттєво-пристрасним був і його народ.