чень Прочитайте речення, випишіть дієслова, згрупувавши їх за озна-
кою перехідності/неперехідності. Утворіть усі
часові форми дієслів.

1. Усі, навіть найдрібніші, приємності, які ми робимо ко-
мусь, не забуваються (Н. Гербіш).
2. Розгадував я шелест яворів
(В. Крищенко).
3. Ми з осінню зіграєм в дві руки цю увертюру для
стрімкого падолисту (С. Костюк).
4. З небокраю очей не звожу,
де завії танцюють чардаш... (Л. Сердунич)
5. Усе віддати можна
У ремонт, — авто, годинник, одежину з плюшу... Але найбільша
марнота з марнот — полагодити знівечену душу (М. Жайворон).​

Принеси мені, вітре, звістку з рідного дому (просте речення).
Навесні річки стають бурхливі, утворюють водоспади, із шумом несуть свої води Чорне море (безсполучникове складне речення, ускладнене однорідними присудками утворюють, несуть, стають бурхливі - це складений іменний присудок, виражений напівповнозначною дієслівною зв'язкою ставати.

Просте речення зі звертанням: Земле, завжди віддавай за старання сторицею.
Складне речення (складносурядне): Переспи тут однісіньку ніч, і голова тобі теж шапликом зробиться (М. Стельмах)

Архаїзми і історизми-це застарілі слова,тобто слова,що вийшли з активного вжитку українців.Архаїзми в наш час змінилися відповідниками.Наприклад:уста-губи,десниця-рука,длань-долоня,град-місто,ланіти-щоки... 
Історизми-це слова,що не використувуються в наш час,бо зникли поняття,які ці слова позначали.Наприклад:Комсомол(у наш час комсомольських організацій вже немає),сажень(міра довжини),кунтуш(верхній жіночий і чоловічий одяг з відрізною приталеною спинкою і малими зборками-зараз такий одяг не носять)тощо.