Якою б не була діяльність людини, зморена земля, нарешті, взимку поринає в сон, і світить над нею, з просторів неба, місяць ясноокий, і зорі сяють над нею, у задумі одна на одну поглядаючи, що хочеться рукою дотягнутися, і коли прийде час - весна настане знову.
