1. Службова частина мови, яка надає реченням чи окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм:
А прийменник Б сполучник В частка Г вигук

2. Позначте рядок, у якому всі
службові слова — прийменники:
А попід горами, переді мною, назустріч вітру
Б перед редакцією, хай знають, навколо стадіону В залежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні
Г на світанку, виконала ж таки, з‐поміж друзів

3. Частку вжито в рядку:
А хоч би бровою моргнув
Б або пан або пропав
В задержати слово на язиці Г хто в луг, а хто в плуг

4. Виділене слово є сполучником і
його слід писати разом у реченні:
А О, що/б я не робив, любов моя вмиратиме зі мною. Б Слова солодкі говорилися про/те, щоб волю дать нещасному народу.
В Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти.
Г Що/б ми щасливими були, ти розпали багаття, розпали.

5. У якому рядку всі прийменники
пишуться разом?
А Незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за
Б По/між, згідно/з, під/час, в/продовж, з/поміж
В В/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до
Г На/впроти, у/зв’язку/з, поруч/з, з/метою, з/посеред

6. У якому рядку в усіх словосполученнях прийменник разом з іменниковою формою вказує на місце дії?
А Покласти на парту, висіти над столом, розташуватись біля річки, сидіти при дорозі, співати біля хати
Б Взяти зі столу, бовваніти на високій горі, росли посеред лісу, виднітися з‐поміж дерев, охнув від жаху
В Зупинитись близько лісу, жити під лісом, сидіти край столу, потемніла в річці, діяти згідно з законом
Г Відпочивати під час канікул, видно у пітьмі, хрустить під ногами, розташуватись на мочарі, діяти за правилами

7. У якому рядку всі
сполучники причинові?
А Ледве, дарма, хай, нехай, бо
Б Бо, тому що, у зв’язку з тим що, оскільки, через те що В Коли, як, та й, через те що, коли б
Г Якщо, аби, наче, немов, оскільки

8. З’ясуйте, у якому рядку всі слова
з часткою не написано пра-вильно
А Ненавидіти, незважаючи на, нечитаючи, не мій, не один. Б Не турбувати, неабияк, невиконана вчасно робота, невесело (сумно), не та.
В Не сьомий, недовіра, несамовито, нещодавно, не мовбито.
Г Нелегко, невтямки, не люблю, не проживши, неабиякий.

9. Установіть відповідність між частиною мови та виділеним у ре-ченні словом
1 Прислівник 2 Сполучник 3 Частка
4 Іменник
А Садочки зацвіли, як полотном укриті Б Як вражає своїм розміром
В Він знає, як це зробити
Г На які ж ви гори сходили?
Д Як хотів би я враз обійняти всю красу мо-лодої землі!

КОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби за погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою. Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є. РЕКС. У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся. БІЛОЧКА. Одного разу я побачила на дереві у парку білочку. Золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими звірками. Мені подобаються білочки, і я з задоволенням гаю за ними. ГОРОБЦІ. Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном. У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки. Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду. Я люблю гати за цими маленькими веселими пташками. Пару варіантів

Далеко не кожний жарт смішний, не у всіх випадках вдається пожартувати одночасно дотепно, смішно і необразливо. Іноді трапляється так, що людина жартує абсолютно недоречно і бездумно, що може призвести до незручних хвилин або навіть до образ з боку оточуючих. Як же необхідно жартувати? Як зробити це правильно?

По-перше, почуття гумору має бути адекватним. Дуже важливо розуміти, в якій компанії жартувати можна, а в якій не можна. Зазвичай адекватним є пожартувати в компанії своїх однолітків, коли ви перебуваєте в невимушеній обстановці. У людей однакового віку зазвичай схоже почуття гумору, тому, швидше за все, ваші однолітки добре зрозуміють і ваш жарт. По-друге, важливо оцінювати ситуацію, в якій ви жартуєте. Навряд чи жарти доречні на уроці чи на похоронах, а ось у вільний від навчання час у веселій компанії людей, налаштованих на відпочинок, жартувати дуже навіть можна і потрібно. Якщо ж ви пожартуєте в неправильній компанії або в неправильний момент, ви можете спровокувати образу з боку оточуючих людей, зробити їм неприємно або навіть викликати на свою адресу агресію.

Пожартувати дійсно смішно зможе лише та людина, яка має певні знання і розуміння життя. Справа в тому, що жарт – це ніби аналіз дійсності і демонстрація того, що життя навколо нас насправді смішне. Не можна жартувати, ґрунтуючись виключно на власній фантазії, кожен жарт повинний мати частку правди, зв’язок з навколишнім світом. І чим тонше цей зв’язок буде, тим жарт буде дотепнішим. Також не варто забувати, що кожен жарт повинен мати частку правди і частку жарту, необхідно правильно витримувати цей баланс.