Https://thriveglobal.com/?p=1318226&preview_id=1318226&preview_nonce=209ea0efca&preview=true
https://thriveglobal.com/?p=1318330&preview_id=1318330&preview_nonce=7cdaf0b4c0&preview=true
https://thriveglobal.com/?p=1318367&preview_id=1318367&preview_nonce=6e73f389f4&preview=true

Каторжна - Докія - головна героїня твору.
Мачуха Докії.
Пріська(З нею Степан зрадив Докію)
Одарка( Одного разу мачухапослала її до тітки Одарки глечика попрохати. У Одарки вечорниці.)
Санька(І Санька згорить? Санька - маленька дівчинка, дочка досвітчаної матері. Докія за останній час дуже влюбила гарне дівчатко, і дівчинка любила її. Але ж і вона згорить... Така гарна, ласкава. І Докії в'явилося все: як хата горітиме, як Санька простягатиме руки з полум'я й кричатиме: "Рятуйте! Докієчко! витягни мене!")
Христя(Правда, всі вони - і хлопці й дівчата, і ця Христя з ними - якось особливо дошкуляли їй того вечора своєю зневагою, але ж Христя оханулась, їй шкода стало бідної Докії, і вона, мало не плачучи, промовила:
       - Докійко! Я... мені тебе... я...
       Може, вона хотіла далі сказати, що від цього часу буде вірною подругою Докії,- але ж цього нічого не сказала, бо Докія скрикнула: "Геть!", одіпхнула її і втекла з вулиці.)

звертання: Матвію, козаче, Боже, грибе, Гаврило, небоже, Антошку, Петре, метелику, розуме, Марку

Грай ти, Матвію(кличний), бо я не вмію!

Терпи, козаче(кличний), отаманом(орудний) будеш!

Дай, Боже(кличний), так воювати, щоб шабель(родовий) не виймати!

Чекай, грибе(кличний), і тебе хтось здибле.

На тобі, Гаврило(кличний), ще мені не мило!

На тобі, небоже(кличний), що мені негоже!

Антошку(кличний)! Їж потрошку, лише не з'їж ложку(знахідний)!

Хапай, Петре(кличний), поки тепле!

Ти, метелику(кличний), не дуже б гордився, бо сам з гусені(родовий) уродився.

Прощай, розуме(кличний), я з горілкою(орудний) зустрівся!

Хоч нічого не виходить, а ти, Марку(кличний), грай!