З 1997 року наша держава святкує День української писемності та мови, який припадає на 9 листопада і приурочений вшануванню пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знав давньоруські й іноземні літописи, які читав в оригіналі. Він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії, котрий дотримувався літописних форм і хронологічної послідовності викладу подій. Так конкретизовано й художньо яскраво до Нестора не писав на Русі ніхто.
Слово, писемність, мова – основа нашої духовності, наше національне багатство. Тому головним принципом у роботі зі студентами для нас, викладачів, є досвід співвітчизників: “Слово – найтонший різець. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна спотворити її. Тож оволодіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса” (В.О.Сухомлинський). “Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого “я””, коли воно є, своєї особистості і національної гідності” (І.Ф.Драч).
Сьогодні, коли відроджується національна самосвідомість народу, знання рідної мови набуває особливого значення. Неоціниму роль у цьому процесі відіграє кафедра українознавства. Викладачі кафедри до Дня української писемності та мови проводять різноманітні заходи, направлені на пропаганду та розвиток української мови. Це конкурс на кращий твір про мову “Єдиний скарб у тебе – рідна мова”, літературно-мистецьке свято: “О рідне слово, що без тебе я?”, конкурс декламаторів на краще читання поезій про мову “Без мови немає нації”, зустрічі з місцевими поетами та письменниками.
З особливою зацікавленістю студентство готує спеціальні випуски тематичних стіннівок, наприклад: “Думки про мову”, “Край етимології”, “Звідки походить українська мова”, “Лексико-фразеологічне земляцтво” з власними ілюстраціями до фразеологізмів, “Рідна мово, будь не тільки святом, а й насущним хлібом на щодень”.
Свято писемності та мови в університеті – це один із етапів у великій, копіткій роботі усіх викладачів кафедри, спрямованої на оволодіння секретами мови, навичками культурного мовлення.
Объяснение:
Україна-наша батьківщина.Я завжди виконую Українські звичаї
Існувало таке собі невличке королівство, де було багато фей які завжди допомагали одне одному, вони веселились, сміялись, і тут через весь цей сміх та шум вони чують плач, вони дивляться а там дівчина плаче.
Вони підлитіли до неї і зачікавленим поглядо та з жалість обглядали маленьку людську принцесу "чому ті плачеш?" запитала одна з фей "я така несчасна, в мене немає друзів нема з ким гуляти веселитись, ось шла плісу почула весь ваш сміх і розплакалась" кожна людина істота прагне щастя, але щастя воно різне буває матеріальне, буває духовне кому що притаманне, кожна людина має бути сщаслива по своєму, але те що ми люди та живемо у цьому прекрасному світі це вже щастя!
Объяснение:
