Доведіть, що частка не і невже різні за значенням
​

Можливо, навіть маленькі діти знають, що таке Біг Бен. По-перше, це символ Великобританії і один з найкрасивіших пам’яток Лондона. По-друге, це найбільші та найвідоміші у світі годинник. Спочатку, Біг Бен є вежею. Це одна з найвищих веж Вестмінстерського палацу. Офіційно годинники почали свою роботу 31 травня 1859. Згідно з однією з теорій, годинники були названий Біг Бен на честь сера Бенджаміна Холла, який керував роботою по литві дзвони. Інша теорія стверджує, що він був названий на честь Бенджаміна Каунта, який був одним з відомих боксерів важковаговиків 19-го століття. Дивно, але вежа Біг Бен колись була в’язницею, де містилися буйні парламентарії. Біг-Бен став популярним сувеніром для туристів. Майже всі відвідувачі Лондона хочуть купити невеликий сувенір у вигляді всесвітньо відомих годин. Крім того, Біг Бен часто можна побачити у відомих фільмах і рекламах. Офіційна назва башти «Годинникова вежа Вестмінстерського палацу» або «Вежа Св. Стефана». Біг Бен є тільки назва самих годин разом з дзвоном. Історія Біг Бена сходить до 1288, коли він був побудований вперше на гроші Ральфа де Хенгема. Він був головою Верховного Суду королівської лави. Тим не менш, сучасна вежа Біг-Бен була побудована за проектом Чарльза Беррі в 19 столітті, так як стара будівля було знищено через пожежу в 1834 році. Незважаючи на те, що Біг Бен є дуже популярним серед глядачів, ніхто не має права заходити всередину вежі. Всі лондонці, які живуть поруч з Біг-Бен, можуть чути, як дзвін б’є тринадцять разів в ніч Нового Року.

Життя стало складнішим і водночас дріб’язковішим, але загальні закони людського існування, попри всю їхню банальність, залишилися незмінними. Тому біографія великого українського поета, який узяв від життя те, що сам вважав за потрібне, і заплатив за це встановлену ціну, сама по собі може навести лад у багатьох головах. Певна річ, ця історія не для невігласів, подібних до булгаковського персонажа — поета Рюхіна, який, дивлячись на пам’ятник іншого великого поета, шепотів: «Все, все, йшло йому на користь. Стріляв у нього цей білогвардієць, і роздробив стегно, і забезпечив безсмертя».
Щодо форми, то, на мій погляд, проект знято як цілком актуальну для сучасного телебачення «історію успіху» — як би дивно це не звучало у стосунку до цілком драматичної долі Тараса Шевченка. А з іншого боку — як іще можна назвати історію кріпацького хлопчика, круглого сироти, якому вдалося піднятися не те що з дна — з «піддону» тодішнього суспільства, стати визнаним художником, великим поетом, закохувати в себе аристократок, відчувати особисту неприязнь самого російського царя, а на додачу ще й стати національним пророком!